Християнські
церкви Бога
[ДБ35]
Підготовка
храму Бога [ДБ35]
(Видання 1.0 20031025-20031025)
Кожний
християнин є
духовним
храмом Бога. Проповідування
священних левитів в
Храмі Бога, а
також події,
що
відбувалися в
Домі Бога,
безпосередньо
пов'язані з
Церквою і
християнами.
Christian Churches God
E-mail: secretary@ccg.org
(Усі
права
захищені ã 2003 Пітер
Доніс, Ред.
Вейд Кокс)
(Tr. 2004)
Ця стаття
без змін і
пропусків
може вільно копіюватись
та розповсюджуватись.
Ім’я та
адреса
видавця, а
також знак
збереження
авторських
прав повинні вказуватись.
Розповсюджені
та поширені
копії є
безкоштовними.
Короткі
цитати
можуть
включатися в
критичні
статті або
рецензії без
порушення
авторського
права.
Ця
стаття є
доступною в
Інтернеті за
адресою:
http://www.logon.org і http://www.ccg.org
Підготовка
храму Бога [ДБ35]
Істинно
віруючі
християни
самі по собі
є домом
Божим. Нас
можна
порівняти з
живим
камінням, що
разом
становить
Храм Бога. Ми
повинні бути
позбавлені
недоліків і
хвороб.
Оповідання у
Старому
Заповіті про
те, як був
відбудований
реально
існуючий Храм,
можна
порівняти з
тим, як
виникає наш духовний
храм в нас
самих.
Як ми
служимо Богу
Кожний з
нас
знаходиться
на варті
нашого духовного
храму
1 До
коринтян 3:16-17 Чи не
знаєте ви, що
ви – Божий
храм,
і Дух Божий в
вас пробуває?
Як хто
нівечить Божого
храма, того
знівечить
Бог, бо храм
Божий святий,
а храм той – то
ви.
Ми
символізуємо
собою
фізично
існуючий
храм, який
буде відбудований
в Міленіум.
Коли ж храм
використовується
для
ідолопоклонства,
результати
цього
позначаються
на нашому
духовному
стані.
Відновлення
храму за
часів царя
Йосії (його
ім'я означає
Яхве рятує)
можна порівняти
з пришестям
Месії і Його
правлінням.
Бог рятує нас
через Христа.
Події, що
послідували
за цим
відновленням,
можна
порівняти з Паскою
Месії,
хрещенням
вибраного,
даруванням
Святого Духу
а також нашим
прийняттям в
сини Бога і
ізраїльтян
по духу.
2
Книга Хронік 35:1-3 І
справив
Йосія в
Єрусалимі
Пасху для ГОСПОДА,
і зарізали
пасхальне
ягня чотирнадцятого
дня першого
місяця. І
поставив він священиків
на їхні
становища, і
підбадьорював
їх на службу
ГОСПОДНЬОГО
дому. І сказав
він Левитам,
наставникам
усього Ізраїля,
посвяченим
для ГОСПОДА:
„Дайте святого
ковчега до
храму, що
його
збудував Соломон,
син Давидів,
цар Ізраїлів.
Нема пощо носити
його на
раменах, -
служіть
тепер ГОСПОДОВІ,
нашому
Богові, та
Його
народові,
Ізраїлеві”.
Христос
став тим
самим
Пасхальним
Агнцем. Після
хрещення ми є
частиною тієї
служби, яка
проходить в
будинку
Господа, Бога
нашого. Ми
стаємо
святим
священством
(1Пет 2:5).
Ми
розділяємо
Святий Дух
Божий через
Христа.
Христос
перебуває з
нами як з
частиною церкви
так і з
окремими
особистостями.
Ми
поблагословлені,
оскільки
існуємо для
творення
Тіла Христа,
яке є Церква (Єф
4:12).
Йосия повелів священикам помістити ковчег в храм, побудований Соломоном. Ковчег був дерев'яним ящиком, який носили на плечах священики, узявшись за його краї. В ковчег були поміщені скрижалі, на яких були накреслено Десять Заповідей (Свідоцтво) (2М 25:1-22; 5М 10:1-2). У нас немає потреби носити ковчег на плечах, тепер ми повинні носити його в своїх серцях. Бог поміщає закон в наших серцях і пише його в наших душах (Євр 8:10). Це відбувається тоді, коли, будучи дорослими, ми приймаємо хрещення і на нас покладають руки, щоб на нас зійшов Дух Святий. Після цього ми стаємо вибраними і готуємося служити Господові Богу, Його народу Ізраїлю, і Його Церкві, частиною якої ми стали (Гал 6:16; Євр 8:8). Дивіться також статтю Десять Заповідей [ДБ17].
Початок
будівництва
До
покаяння нас
веде наш
Отець на
небесах, який
не дозволяє
нашим душам
заскніти. Ми
бачимо, що
кожному
новому
відновленню
храму у
Старому
Заповіті
передувало
втручання
Бога Отця,
який робив
так, щоб люди
поверталися
до Нього (Єзд 1:5).
Бог готує до
цього людей
завжди, і
робить це
згідно власним
часовим
рамкам (2Хр 29:36).
Зміцнення
віри можна
порівняти з і
зведенням
будівлі. Коли
ми слухняні і
сповнені віри
в знання і
розуміння,
яке
відкриває
нам Бог, ми
одержуємо
подальші
вказівки. А
значить, можна
сказати, що
тим самим ми
одержуємо дозвіл
на подальше
будівництво
(2Хр 2:1).
Ми
повинні мати
величезне
бажання
зводити нашу
будівлю для
Бога. В
серцях наших
повинна бути
тверда
упевненість
в
необхідності
скорятися
Богу і
вступити з
Ним в
заповіт.
2
Книга Хронік 2:4-5 Ось
я будую храм
для Ймення
ГОСПОДА, Бога
мого, щоб
присвятити
Йому, щоб
кадити перед
Його лицем
запашне
кадило, і для
постійного
покладення
хліба та для
цілопалення
на ранок і на
вечір, на
суботи й на
молодики та
на свята
ГОСПОДА, Бога
нашого.
Навіки це над
Ізраїлем!
Це означає,
що нова
будівля
повинна
будуватися в
істині, і що
ми повинні в
точності слідувати
слову Божому.
Суботи,
Молодики і священні
свята – це
певні дні,
призначені
для поклоніння
Господові,
Богу нашому.
В ці священні
дні ми
повинні
відкрити
наші серця,
пошанувати і
поклонитися
Єдиному
Істинному
Богу і лише
Йому. Це було
вічним
заповітом
Ізраїлю, а
також нам, як
його частині
(Гал 6:16; Євр 8:8).
Ці
священні дні
є
першоосновою.
Ми повинні мати
однакову
мету, і одну і
ту ж основу.
Навіть один
невірний
крок здатний
спричинити
за собою
тріщину, яка
може
пошкодити
всю будівлю.
І однією з
цих
помилкових
дій може стати
недотримання
священних
днів.
Головним
будівником є
Бог (Євр 11:10). Ми повинні
бути
готовими
виконати
Його волю, будучи
твердо
упевненими в
її
істинності.
В законі Бога згадуються і молодики, які слід шанувати поряд з Суботами і святами як дні принесення жертв. Дивіться статтю Священні дні Бога [ДБ22].
2
Книга Хронік 31:3 А
царева
частка зо
здобутку
його приділена
була на
цілопалення,
на
цілопалення
ранішні та
вечірні, і на
цілопалення
на суботи й
на молодики
та на свята, як написано
в Законі
ГОСПОДНЬОМУ.
Отже,
Молодики
складають
частину
законів
будівництва
або правилом,
яке ми маємо
дотримувати.
Ця підстава є
обов'язковою,
якщо ми
хочемо, щоб
наш будинок
(храм)
відповідав
своєму
призначенню.
Будівництво
дому з
чистого
каміння
Каміння,
з якого
зводиться
цей будинок,
повинне бути
чистим. Ми
повинні
стати
камінням
живим,
подібно
Христу, який
знаходиться
на чолі цього
будівництва
(1Пет 2:4). Наші
тіла – це жива жертва,
священна і
бажана Богу
(Рим 12:1). Зведення
ж нашого
будинку з
каміння,
забрудненого
помилковими
доктринами і
неправедним
відношенням,
подібно
зараженню
духовною
проказою.
Закон, що
стосується
цієї прокази,
що впливає на
зведення
дому, може
бути
застосований
як до окремо
взятої
людини, так і
до Церкви в
цілому,
оскільки і
те, і інше в
Біблії описується
як осередок духа.
Левит
14:40-42 І накаже
священик, і
витягнуть
каміння, що
на них та
зараза, та й
кинуть їх
поза місто,
до місця
нечистого. А
дім той він
відшкребе
зсередини
кругом, а
глину, що
вишкребли,
висиплять
поза містом,
до нечистого
місця. І
візьмут інше
каміння, і
покладуть
замість того
каміння, і
візьме інший
тинк, і
обтинкує той
дім.
Каміння символізує
наші
переконання.
Наша віра складається
з цього
каміння.
Хвороба, що
з'являється в
них, це
помилкова
доктрина.
Вона повинна
бути знищена
і знехтувана,
щоб не бути
використаною
надалі. І як
би ми не прагнули
відмити наші
каміння віри
від цих помилкових
переконань,
вони
продовжать
залишатися
нечистими. В
місті Бога
такого каміння
не буде.
Наші
помисли і те,
як ми чинемо,
погоджуючись
з тим, що нам
відомо, можуть
розглядатися
як
вищезазначений
тинк. Все, що
знаходиться
усередині
будинку, ретельно
відмивається,
а мастика,
яка залишилася,
викидається
за межі
міста. Бог
викидає каміння
помилкових
переконань і
замінює їх
камінням
істини.
Завдяки
жертві,
принесеній за
нас Христом,
ми обчищені,
наново
скріпляємось
тинком, і Дух
Святий
навчає нас
жити за
законами
Божими. Проте
ми все ще
можемо піддатися
черговому
спалаху
хвороби, а
саме, помилковій
релігії і
неправедному
способу
думок.
Необов'язково
скріпляти
каміння наново
кожного разу,
коли ми
скоюємо гріх.
Це просто
недоліки або
вади, що
примушують
нас скоювати
гріх, після
якого
можливе
покаяння і
очищення.
Проте це
просто
необхідно у тому
випадку, коли
ми
дозволяємо
собі повернутися
до свого
колишнього
способу життя
і жити
врозріз з
волею Божої.
Якщо ми не
готові до
того, щоб
змінити наші
колишні
звички, коли
ми були
рабами своїх
гріховних
помислів,
останні
обов’язково
вплинуть на
наші думки і
вчинки. Зараз
ми
спостерігаємо
ознаки
расизму,
ненависті і
жадності, які
виявляються
у дітей. Ця
проказа може
передаватися
в сім'ях з
покоління в
покоління
(2Цар 5:27).
Якщо з
гріхом не
буде
покінчено,
він проникне
в кожну
щілину
вашого
будинку.
Важливо пам'ятати,
що навіть
прийнявши
хрещення, ми
не стаємо
досконалими.
Навпаки,
через Христа
Бог указує
нам на нашу
духовну
недосконалість.
Бог детально
вивчає все, що
відбувається
в нашому
серці і
думках. Після
цього ми
стаємо
абсолютно
іншими людьми.
Наші
переконання
наново
зміцнюються
Святим Духом.
Колишні
погляди
знищуються, оскільки
вони не
підкріплені
істиною.
Гордість
– тинк, що
скріпляє
нечисте
каміння
нашого
духовного
будинку
У
главі 4 Книги
пророка
Даниїла ми
читаємо, що
цар
Навуходоносор
був
позбавлений
престолу за
те, що
дозволив
своєму серцю
сповниться
гордістю. Цар
сказав: Чи
«це не
величний
Вавілон, який
побудував я в
будинок
царства мого
силою моєї
могутності і
в славу моєї
величі?» (Дан 4:30)
Він не визнав
того, що
зробив для
нього Бог.
Якщо
співвіднести це із
законом в
Левиті 14:40, ми
бачимо, що
образно
кажучи, він
виявився викинутим в
нечисте
місце. Це
підтверджується
тим фактом,
що його будинок
заповнився
тваринами, а
фраза зовні
міста знаходить
своє
підтвердження
в тому, що він
виявився
позбавленим
свого трону.
Бог
відновив
Навуходоносора
на престолі і
наново збудував
його палац з
нового
каміння,
оскільки
останній
усвідомив, що
саме
Всевишній править
царством
людей і дає
владу тому,
хто є
слухняним
Його волі
(Дан 4:26-34). Цар
сказав: «розум
мій
повернувся
до мене; і
поблагословив
я
Всевишнього»
(Дан 4:34).
У главі 5
Книги
пророка
Данила перед
нами предстають
наслідки
того, що може
відбутися, якщо
проказа знов
повернеться
в будинок.
Левит
14:43-45 «А
якщо
вернеться та
зараза і
кинеться в
домі по
витягненні
того каміння
й по вишкребанні
того дому й
по обтинкуванні,
то ввійде
священик і
огляне, а ось –
поширилася
та зараза в
тім домі, -
проказа
злослива
вона в тім
домі,
нечистий він.
І розвалить
той дім і
каміння його,
і дерево
його, і ввесь
тинк дому, і
винесе поза
місто, до
нечистого
місця.
Валтасар,
до якого перейшов
царський
палац, знав
про те, що відбулося
з його
батьком (Дан 5:22),
проте це не
усмирило
його серце.
Він
оцінювався
по тому, що він
знав і по
тому, як він
використовував
дане йому
знання.
Хвороба
повернулася
і продовжувала
розповсюджуватися.
Він погрішив
через свою
неслухняність
і гордість.
Він випив з
священного
посуду, і
дозволив
іншим випити
з нього. Його
провина була в
тому, що він
поганив те,
що, як йому
було відомо,
мало бути
священним і
таємним. Він
поклонявся
ідолам і не
шанував Бога
(Дан 5:1-5).
Валтасар
був
осуджений
згідно
закону, який
приписував
поруйнувати
його житло.
Від нього не
залишилося
ні каміння,
ні штукатурки
(Дан 5:30-31).
Покарання
одночасно
спіткало і його
самого, і
його царство.
І будинку
його не
дозволено
було більш
існувати.
Подібно
ньому і ми
можемо бути
позбавлені
Царства
Божого, якщо
не
сподіватимемося
на волю Божу
і не
дякуватимемо
Йому за всі
Його милості.
На це є воля
Божа, що
стосується
всіх нас і
передана нам
через Ісуса
Христа (1Сол 5:18).
Гордість
в храмі
Бог дивиться
в душу
людини, а не
на її
зовнішність.
Прикладом
цього може
служити цар
Уззійя. Його
супроводжував
величезний
успіх, але тільки
до тих пір,
поки серце
його не
загордилося
проти Бога
(2Хр 26:5).
Друга
книга Хронік 26:16-18 А
як він
зміцнів,
запишалося
його серце аж
до зіпсуття,
і він спроневірився
ГОСПОДЕВІ,
Богові
своєму. І
ввійшов він
до храму
ГОСПОДНЬОГО,
щоб кадити на
кадильному
жертівнику. А
за ним пішов
священик
Азарія, а за
ним ГОСПОДНІ
священики,
вісімдесят
хоробрих
мужів. І
стали вони
проти царя
Уззійї та й
сказали йому:
„Не тобі, Уззійє,
кадити для
ГОСПОДА, а
священикам,
синам Аароновим,
посвяченим
на кадіння...
Вийди зо
святині, бо
ти
спроневірився,
і не за честь це
буде тобі від
ГОСПОДА
Бога!”
Подібно
царським
священикам,
нам слід звертатися
до Бога так,
як це
бажається
Йому. Ми переконалися,
що Уззійя
прийшов в
храм Божий з
неправедним
почуттям.
Коли серця
наші сповнені
пихи і
гордості, ми
вважаємо за
краще
поступати по
своїй волі, а
не слідувати
шляхам Божим.
Подібно
Уззійї ми
можемо допустити
в свої серця
гордість.
Благословення,
яке ми
одержуємо
від Бога
Отця, має породжувати
в нас
упокорювання,
інакше воно ж
і знищить нас
(Пр 11:2; 16:18).
Друга
книга Хронік 26:19-21 І
розгнівався
Уззійя, - а в
руці його була
кадильниця
на кадіння. А
коли він
розгнівався
на
священиків,
то на чолі
його
показалася
проказа,
перед священиками
в
ГОСПОДНЬОМУ
домі, при
кадильному жертівнику...
І глянув на
нього
первосвященик
Азарія та всі
священики, аж
ось він прокажений
на чолі
своїм. І вони
поспішно
вигнали його
звідти, та й
сам він
поспішив
вийти, бо
вразив його
ГОСПОДЬ,
Уззійя
хотів
вчинити
обряд, на
який не мав права,
а значить він
не
поклонявся
Богу так, як
слід було б.
Його
гордість
привела до
сплеску
злості серед
священиків,
які хотіли застерегти
його. Злість
вражає
ненависть.
Ненависть
спричиняє за
собою смерть.
Йому слід
було покаятися. Ми не
можемо
прийти до
Бога з
нечистим
серцем. Проте не
можемо ми і
тримати
злість на
свого
ближнього. Ми
дуже легко
сердимося на
тих, хто
намагається
вплинути на нас,
особливо
якщо
вважаємо, що
поступаємо правильно.
Пиха
прославляє
нас у власних
очах. Проте те,
що ми
вважаємо за
правильне, не
завжди є таким
в очах Бога.
Ми не можемо
сердитися на своїх
ближніх,
ходячи перед
Богом. Бог
визначає
людей для
Своєї Церкви
з тим, щоб
вони несли
відповідальність
і сіяли добро
серед
прихожан. Ми
також повинні
бути в змозі
приймати
критику, що
ми отримуємо
від людей, що
знаходяться
вище нас за положенням.
Ми
повинні
поступати
відповідно
до того, що
напевно є
істиною.
Непокора
Богу – це
прояв
гордості і
ідолопоклонства.
Необхідно
упокорити
свої серця
для того, щоб
Бог
продовжував
учити нас
Своєму закону.
Друга книга
Хронік
26:21 І був цар
Уззійя
прокажений
аж до самого
дня своєї
смерті, і
сидів в
осібному
домі прокажений,
бо був
відлучений
від
ГОСПОДНЬОГО
дому
З цього
ми можемо
зробити
висновок, що
Уззійя не
покаявся в
своєму гріху.
Закон щодо прокажених
свідчив, що
людина, що
має проказу,
вважається
нечистою до
кінця своїх
днів, вона
повинна буде
жити сама за
межами поселення.
Тих, хто
поклоняється
Йому, не
погодившись
з Його
законами, Бог
відзначає
духовною
проказою. Ми
також будемо
відокремлені
від дому
Божого, якщо
не покаємося
в своїх гріхах.
Нечистим
вхід
заборонений
Друга
книга Хронік 23:16-19 І
склав Єгояда
умову між
собою й між
усім народом
ГОСПОДНІМ. І
ввійшов
увесь народ
до Ваалового
дому, та й порозбивали
його та
жертівники
його, і бовванів
його зовсім
поламали, а
Маттана,
Ваалового
священика,
убили перед
жертівниками.
А в
ГОСПОДНЬОМУ
домі Єгояда
віддав уряди
на руку
священиків
та Левитів,
яких поділив
Давид над
ГОСПОДНІМ
домом, об
приносити ГОСПОДНІ
цілопалення,
як написано в
Мойсеєвім
Законі, з
радістю та зо
співом, за
уставом
Давидовим. А при брамах
ГОСПОДНЬОГО
дому
поставив він
придверних,
щоб не
прийшов хто
будь-чим
нечистий.
Ми всі були
нечистими до
того, як
хрестилися в
тілі
Христовому.
Якщо ми
повертаємося
до Бога, то
повинні
покінчити з
фальшивими ідолами,
яким ми
поклонялися
до цього.
Жоден з нас
не
досконалий, і
Церква
повинна
піклуватися
про те, щоб в
неї не
заходили ті,
які не
хочуть, щоб
їх плаття
було обмито
жертвою,
принесеною
Христом, або
ті, хто
свідомо
порушує
заповіді Божі.
Бог вимагає,
щоб при вході
в Його Храм
знаходилися
придверні
(2Хр 23:19). Під цим
слід розуміти
те, що Церква
несе відповідальність
і гарантує,
що ті, які
хочуть до неї
увійти,
дійсно
бажають
слідувати законам
Бога,
встановленим
Ним для Свого
Дому. Це може
бути
зроблено у
письмовій
формі у відповідності
з церковними
правилами.
Бог не може
допустити,
щоб Його ім'я
було заплямовано.
Церква бере
на себе
відповідальність
за те, щоб
жоден з
необрізаних
серцем не
поганив Його
святилище.
Бог говорить
про це
абсолютно
чітко. Ввійти
в Його святилищі
не зможе
Ніхто чужий
тобто
той, який не
знає, що Бог –
Єдиний (5М 6:4);
ніхто, необрізаний серцем,
що
означає тих,
які не
вважають
можливістю порятунку
покаяння і
хрещення в
лоні Христовому;
ніхто,
необрізаний плоттю,
що означає
тих, що не
дотримують
законів Божих
і Його
заповіту (Єз
44:5-9). Дім Божий –
це не клуб за
інтересами.
Чисті
тварини як
символ
вибраних
Всі
тварини, які
можуть бути
використані
в їжу або
принесені в
жертву,
діляться на
чистих і
нечистих.
Земні
тварини, що
вважаються
чистими,
приведені в
Левиті 11:1-4.
Дозволено вживати
тільки м'ясо
чистих
тварин,
оскільки
вони знаменують
собою жертву
Христа, який
був безневинний
і
незаплямований
(1Пет 1:19).
Вживання
м'яса чистих
тварин
живить нас фізично,
тоді як
прийняття
духовної їжі
живить наш
розум.
Сучасна
наука
доводить, що
їжа, що в
Біблії
названа
нечистою,
згубно впливає
на наше
здоров'я. В
той же час
той, хто куштує
духовну їжу,
що є
нечистою,
ставить під удар
своє духовне
здоров'я.
Чисте від
нечистого
Бог
відрізняє
дуже легко,
оскільки ці два
поняття
легко
розмежувати
за принципом
відповідності
Слову Божому.
Земними тваринами,
які
вважаються
чистими, є ті,
які жують
жуйку і мають
роздвоєні
копита (3М 11:1-4). Деякі
з нас знайомі
з виразом
жувати жуйку.
В
англійській
мові це
означає
замислюватися
над
чим-небудь. А
це саме те, що
належить робити
нам із словом
Божим (Пс 1:2).
Дивіться
також статтю Біблійні
закони, що
стосуються
їжі [ДБ19].
Ми
повинні
зосередитися
на читанні
Писання,
підбадьорюючи
і навчаючи
один одного
(1Тим 4: 12-16). Щоб
служити
зразком
життя з
Богом, нам слід
постійно
розмірковувати
над словом Божим.
Роздвоєне
копито
Роздвоєне
копито
тварин є
певною
кількістю
кінцівок.
Копито
символізує
собою наші ноги
і те, яким
чином ми
коректуємо
свої вчинки,
узгоджуючи
їх з істиною.
Ми повинні
ходити перед
Всемогутнім
Богом і бути
досконалими
(1М 17:1; 48:15). Ми
повинні
поступати за
законом Бога
(2М 16:4). Роздвоєне
копито
символізує
тих, хто
здатний правильно
виділяти для
себе головне
в слові
Божому і
слідувати
Його
заповідям.
Нам слід жити
так, щоб бути
гідним того
звання, в яке
ми покликані
(Єф 4:1). Необхідно
відділитися
в своїй
поведінці
від чужих нам
людей (Єзд 10:11) і
залишити їх
світ (Об 18:4).
Свиня
У свині
роздвоєне
копито, проте
жуйку вона не
жує. Це також
може бути
спроектовано
на людину.
Деякі люди
виділяють
себе з інших,
проте не
роздумують
над тим, що
вони
приймають в
їжу. Інші
також віддаляються
і підміняють
Священну
Біблію Бога
своїм
власним
кодексом
поведінки. Їх
звички в їжі,
тобто те, що
приймається
ними як слово
Боже, не
підтверджуються
Писанням. А як
інакше можна
оцінити
духовну їжу?
Ісаї
8:20 До Закону й
свідоцтва! Як
вони не так
кажуть, як це,
то немає для
них зорі
ранньої..
Очищення
храму
Коли
Христос
прийде на
землю як Цар
Спаситель, в
якому ж стані
він знайде
наш храм? Чи будуть
відкриті
наші серця в
призначені
дні зборів по
Суботах, Молодиках
і в дні
встановлених
Свят? Чи будемо
ми в цей час
дотримувати
свято Пасхи
або
приносити
натомість
жертви
богині Істер?
Коли Христос
повернеться,
щоб очистити
храм, чи не
станемо ми
одними з тих,
які будуть
вигнані з
храму Отця
Його за те, що
торгували в
ньому,
навмисно
засліплювали
людей,
закриваючи
від них
істину, і
духовно калічили
їх. Або ми
станемо
одними з тих,
хто буде
врятований
(Мт 21:12-14).
Очищення
храму
необхідне
згідно із
законом.
Спаситель
очищав храм
на початку
того року,
коли Він приніс
себе в
жертву, щоб
показати нам,
що від нас
вимагатиметься
те саме. Ми
скоюємо це
очищення
щороку,
починаючи з
Нового Року до
свят Паски і
Опрісноків,
так само, як
чинив і
Христос. Ми
повинні
очиститися,
щоб мати
нагоду
розділити
Господню
Вечерю і увійти
до нового
року чистими
від гріхів,
вчинених
протягом
минулого
року. Наше
очищення є
духовним і
досягається
молитвою і постом,
який ми
тримаємо за
інших
грішників Церкви,
а також за ті
народи, які
ще слабкі або
неосвічені в
своїй вірі. В
цьому
полягає як
обов’язок
церкви в
цілому, так і
моральне
зобов'язання
кожного з
нас, оскільки
ми – Храм
Божий.
q