Християнські
церкви Бога
[ДБ23]
Дні
поклоніння
Сатані [ДБ23]
(Видання 1.0 20030312-20030312)
Більшість
людей в світі
святкує
Різдво, Пасху
і Новий Рік,
проте, чи є
яка-небудь
згадка про ці
свята в
Писанні? В
Писанні вони
не згадуються,
а отже, чи можемо
ми шанувати
свята Бога
одночасно з
помилковою
релігійною
системою?
Christian Churches God
E-mail: secretary@ccg.org
(Усі
права захищені
ã 2003
Діан
Фланаган,
Ред. Вейд
Кокс)
(Tr. 2004)
Ця стаття
без змін і
пропусків
може вільно
копіюватись
та розповсюджуватись.
Ім’я та
адреса
видавця, а також
знак
збереження
авторських
прав повинні
вказуватись. Розповсюджені
та поширені
копії є
безкоштовними.
Короткі
цитати
можуть
включатися в
критичні
статті або
рецензії без
порушення
авторського
права.
Ця
стаття є
доступною в
Інтернеті за
адресою:
http://www.logon.org і http://www.ccg.org
Дні
поклоніння
Сатані [ДБ23]
Святими
перед Богом
вважаються
ті, хто шанує
заповіді
Бога і
свідоцтва
Христа (Об 12:17; 14:12;
22:14). Вони поклоняються
Єдиному
Істинному
Богу (5М 6:4: Ів 1:18; 17:3;
1Тим 6:16; 1Ів 5:20).
Вони
слідують
всім законам
і поклоняються
Богу в ті дні,
в які Він
повелів.
Сатана
є князем
повітря (Еф 2:2).
Це означає,
що він може
впливати на
думки людей.
Сатана хоче
перешкодити
втіленню
плану Бога в
життя. Зрозуміло,
Бог не
допустить,
щоб це
відбулося.
Проте
протягом 6000
років, коли
Сатані було
дозволено
правити
планетою, він
привніс безліч
помилкових
учень, тим
самим, ввів в
оману безліч
людей.
Сатана
прагне
об'єднати
помилкову
інформацію з
невеликою
часткою
істинної.
Іншими словами
він змішує
стародавні
язичницькі
традиції з
Божим словом.
Саме Сатана
сказав людям
про те, що Бог
триєдиний,
тобто, ввів
поняття
Трійці. Але з
Першого
послання
Тимофія 6:16
стає
очевидно, що
існує лише
Єдиний Істинний
Бог (дивися
статтю Хто
є Бог [ДБ1]).
Саме Єдиного
Істинного
Бога ми шануємо
в дні,
названі Ним
Священними
Днями і призначеними
для зборів.
Хоча Сатана і
був створений
досконалим,
він повстав.
Він не послухався
Бога і зробив
спробу
зайняти Його
престол (Іс 14:13).
Коли він був
створений,
він носив
ім'я Люцифер,
що означало Той, хто
несе світло,
проте згодом
Бог дав йому
ім'я Сатана,
що означає
спокусник
або
наклепник
(1Пет 5:8; Об 12:10). Докладніше
про
це повстання
читайте в
статті Створення
сім'ї Бога [ДБ4].
Не раз
Сатана робив
спроби
перешкодити
втіленню в
життя плану
Бога. Незабаром
після смерті
Христа
Сатана створив
помилкові
системи, які
були
покликані
покінчити із
Законом. Йому
вдалося
змінити саму
суть Бога,
якому ми
поклоняємося,
змішавши
язичницькі
вірування з
Християнством.
Язичники - це
люди, що
поклоняються
декільком
богам, а не
Єдиному
Істинному
Богу (Елоах). В
різних
країнах
світу люди
поклоняються
різного
трійцям у
різному їх
вигляді (їх
боги
триєдині). На
початку
нової ери
після смерті
Христа
вчення про
триєдність
Бога (Трійця)
отримало
розповсюдження
і в Римській
Католицькій
церкві.
Багато
хто і зараз
вважає, що
Бог
складається
з Бога Отця,
Бога Сина і
Святого Духа.
Це не є
істиною.
Існує Бог
Отець,
творець
всього
сущого, і
саме Йому ми
повинні
поклонятися.
Є також і
Ісус Христос,
Його Син,
який прийшов
на землю як
Ангел Єгова і
говорив з
Мойсеєм і
іншими
пророками, як
мовиться в
Писанні.
Пізніше Христос
прийшов на
землю вже в
людському вигляді,
ставши
досконалою
жертвою для
спокутування
гріхів
людства і
небесних сил
перед Богом,
а також тим,
хто ввів нові
символи для
святкування
Пасхи.
Докладніше
дивіться
статтю Хто
є Ісус [ДБ2].
Дух
Святий – це
влада Бога.
Він
допомагає нам
говорити з
Богом, а
також
розуміти, що
Він хоче від
нас. Проте ми
не повинні
дозволяти будь-кому
вводити нас в
оману,
стверджуючи, що
ці три
складові і є
Бог. Для
Сатани не
важливо, яким
чином
відвернути
людей від
Єдиного Істинного
Бога.
Докладніше
читайте в
статті Що
таке Святий
Дух [ДБ3].
Бог
говорить нам,
що рік
повинен
починатися з
місяця Авіва,
коли
Ізраїльтяни
були
виведені з
Єгипту (2М 13:4). Згідно
з Римським
календарем,
цей місяць припадає
на березень
або квітень
залежно від
року. Щоб
ясніше
уявити собі
суть цього календаря
дивіться
статтю Священний
календар
Бога [ДБ20].
Первісний
календар Римлян
так само
починав
відлік з
березня або квітня.
За короткий
проміжок
часу Сатані
вдалося
переконати
світ в тому,
що рік повинен
починатися з
січня, як це і
відбувається
по грегоріанському
календарю.
Більшість
місяців року
отримала
свої назви в
багатьох мовах
світу від
імен
язичницьких
богів, імператорів
або
порядкового
номера
місяця.
·
Січень (в
англійській
мові January) від Janus, ім'я
стародавнього
Римського
божества
·
Лютий (в
англійській
мові February) від Februaries,
оскільки
церковний
обряд
очищення у
римлян
звичайно
припадав на 15
число.
·
Березень
(в
англійській
мові March) від Mars, ім'я бога
війни. В
старовині
римляни, як і
більшість
інших
народів в
світі,
починали відлік
року з
березня.
·
Квітень
(в
англійській
мові April) від Aprilis, земля
відкривається
для рослин.
·
Травень
(в
англійській
мові May) від Maia, богиня
росту і
родючості.
·
Червень
(в
англійській
мові June) від
латинського
слова Junius (богиня
Юнона). Ця
богиня була
уособленням
жіночого
продуктивного
начала в
Римській Імперії,
а також
вважалася
частиною
триєдиної
системи.
·
Липень (в
англійській
мові July) від
латинського
слова Julius (від
імені Юлія
Цезаря)
·
Серпень
(в
англійській
мові August) від Augustus, ім'я
Римського
імператора
·
Вересень
(в
англійській
мові September) від
латинського
слова Septim
(що означає
сім),
оскільки
спочатку цей
місяць був
сьомим в
Римському
календарі.
Зараз це
дев'ятий
місяць.
Згодом було
додано ще два
місяці,
названі на
честь
імператорів.
·
Жовтень
(в
англійській
мові October) від
слова Осto,
що означало
вісім. Цей місяць
був восьмим в
стародавньому
Римському
календарі, в
якому рік
починався з
березня. В грегоріанському
календарі це
десятий
місяць.
·
Листопад
(в
англійській
мові November) від Novem, що
означає
дев'ять.
Дев'ятий
місяць
стародавнього
Римського
календаря, в
якому рік
починався з
березня. В грегоріанському
календарі це
одинадцятий
місяць.
·
Грудень
(в
англійській
мові December) від Decem, що
означало
десять,
десятий
місяць
календаря
стародавніх
римлян, рік
яких
починався з
березня.
Зараз це
дванадцятий
місяць.
(Всі
пояснення
базуються на Тлумачному
словнику
сучасної
англійської
мови
Вебстера,
виданому в 1977
році.)
Для
позначення
Своїх
місяців Бог
використовував
цифри (2М 12:2; 13:4; 2Хр 30:2;
Неем 8:2). З часом
в календарі
Бога
з'являються і
назви. Ці
назви переважно
ханаанского
або
Вавілонського
походження,
звідки вони й
увійшли до
івриту.
Для
позначення
днів тижня
Бог так само
використовує
числа. Єдиним
виключенням
є Субота.
Субота – це
сьомий день
тижня, проте
для цього дня
існує
спеціальна
назва.
В помилковій
системі
Сатани дням
тижня назви даються
так само на
честь богів:
·
В
англійській
мові неділя
це Sunday,
від слова Sunnandaeg, що в староанглійській
мові
означало
день сонця. В
старовині цей
день
присвячувався
сонцю і
поклонінню йому.
·
Понеділок
в англійській
мові це Monday від
Monandaeg, що в староанглійській
означало
день місяця.
·
Вівторок
звучить як Tuesday від
Tiwesdaeg, що
означає день
Тіва,
північного
аналога богу
війни Марса.
·
Середа в
англійській
це Wednesday
від Wodnesdaeg,
що означає
день Водена.
·
Четвер в
англійській
звучить як Thursday,
етимологія
цієї назви
сходить до
культу Тора,
стародавнього
скандінавського
бога грому.
·
П'ятниця
в
англійській
мові це Friday від
староанглійського
Frigedae, дня,
присвяченого
тевтонській
богині Фрігге
або Фрейе.
·
Субота
звучить в
Англійському
як Saturday,
походить від староанглійського
Saeterdaeg і
означає день
Сатурна.
Зі
всього цього
ми можемо
зробити
висновок, що
Сатана
прагнув
змінити всю
систему, встановлену
для нас Богом
для
визначення
днів,
призначених
для
поклоніння
Йому.
Поклоніння
Богу в день, не
призначений
для цього,
означає
відсутність
пошани до
нашого Бога
Отця і
непокора Його
Заповідям.
Біблія
говорить нам,
що день
починається
з темряви (3М 23:32;
Неем 13:19; Дії 27:27-33). З
давніх давен
упевненість
людей в тому,
що день
починається
з темряви,
була
абсолютною.
Але Сатані
вдалося примусити
людину
змінити
навіть час
відліку
початку днів.
Зараз день
починається
опівночі. Це
ще одна
спроба
Сатани збити
людей з
істинного
шляху і
перешкодити
людям шанувати
Бога в день,
призначений
для цього.
А
якщо ми не
поклоняємося
Єдиному
Істинному
Богу в день,
призначений
для цього Ним
Самим, це
розцінюється
як
неслухняність
і навіть як
зневага до
Бога!
Надалі
Сатана,
намагаючись
перешкодити
виконанню
Божого плану,
спробував
змінити день,
в який слід
шанувати Бога.
Ось тому
багато хто з
наших друзів
може сказати,
що шанувати
Бога слід в
неділю. В старовині
люди
поклонялися
сонцю,
оскільки
його
присутність
відчувалася
фізично, а також
тому, що воно
було
необхідне
для життя людей
і існування
рослин. Вони
поклонялися
сонцю в
неділю.
Починаючи з
другим
століття в
Римі разом з
існуючим
святкуванням
субот,
з'явилися і
недільні
богослужіння.
В третьому -
четвертому
сторіччях
деякі намагалися
замінити
суботу
неділею і їм
вдалося переконати
багато кого в
цій неправді.
Докладніше
про це дивися
в статті День суботи
[ДБ21].
Заміщення
щорічних
Священних
днів Бога помилковою
системою
Багато
язичницьких
свят зв'язано
з часом польових
робіт. Рік
ділиться
днями
рівнодення
та
сонцестояння.
Рівнодення
відбувається,
коли сонце перетинає
екватор, і
день і ніч
стають
приблизно
рівними по
величині на
всій земній
кулі. День
весняного
рівнодення
доводиться приблизно
на 21 березня, а
день
осіннього
рівнодення –
на 23 жовтня. В
день
сонцестояння
сонце знаходиться
на
найбільшій
відстані від
екватора.
Крайньої
північної
точки воно
досягає 21
червня, в
найдовший
день в році в
північній
півкулі, а
також 21
грудня, в
найдовшу ніч.
В південній
півкулі
найдовший день
в році – це 21
грудня, а
найкоротший –
21 червня.
21
березня: день
весняного
сонцестояння/Істер/
Пасха
Разом
із спробами
замінити
суботу
неділею,
багато хто
намагався
замінити
святкування
єврейської
Пасхи (Passover) на
інше свято,
яке в англійському
називається
Easter. Насправді
прагнення
замінити
суботу
неділею було
пов'язане із
стародавніми
язичницькими
культами, що
так чи інакше
мають
відношення
до Істер (Easter).
Істер називали
язичницьке
свято,
присвячене
богині Іштар.
В різних
країнах ця
богиня носила
різні імена.
Її називали:
Сибелес (Сивіла),
Шингмо, Ісіс,
Діана,
Венсус, Нана
і Діса. В староанглійській
мові її
називали
Істер (Easter), а
значить
назва свята
походить від
імені цієї
богині.
Пасхальний
кролик
вважався для
богині священним,
він приносив
яйця для
гарних дітей.
Пасха втілює
собою нове
життя, тому
її символами
стають кролики,
яйця і т.п. в
Біблії не
дається
точної вказівки
про те, як
саме повинне
відзначати Пасху.
Доходить
навіть до
того, що
перекручуються
справжнє
значення
Біблії, щоб примусити
людей
святкувати
цю
неправедну Пасху
(Easter).
В Біблії
Короля
Джеймса,
главі Діяння
12:4, це свято
називається
Істер (Easter), що є в
корені
помилковим.
Тому для
з'ясування
більш
точного
значення
краще
звертатися
до
Переглянутого
Стандартного
Видання або
до інших,
більш точних
перекладів.
Коли
деякі
затверджують,
що Христос
воскресає з
мертвих
кожного
недільного
ранку, вони
звертаються
до
стародавніх
традицій, коли
жерці богині
Іштар
удосвіта
проводили
службу.
Традиційна
пасхальна
шинка ймовірно
пов'язана із
стародавньою
істотою,що
стала богом
Таммузом,
який був
убитий диким
кабаном. Бог
говорить нам,
що свинину
взагалі не
годиться
приймати в
їжу.
Докладніше
читайте в
статті Біблійні
закони, що
стосуються
їжі [ДБ19].
Аттей
був ще одним
богом, який
багато в чому
нагадує
Христа.
Імовірно
Аттей
народився не
від земного
батька і прийшов
на землю, щоб
стати
рятівником
свого народу,
він був
розіпнутий
на сосні,
похоронений,
а на третій
день
воскреснув з
мертвих.
Смерть Аттея
припала на 25
березня. Святкування
із цього
приводу
продовжувалися
тиждень і
називалися
Хіларія
(Уокер, Барбара,
Жіноча
енциклопедія
міфів і
загадок, Нью
Йорк: Харпер
Коллінз, 1983,
стор. 267, 268, 403).
Пізніше це
святкування
перетворилося
на розп'яття
в п'ятницю і
воскресіння
в неділю, які
відомі нам
зараз і які
ми по незнанню
приймаємо за
споконвічні
християнські
звичаї.
Для
офіційного
християнства
пост – це період,
що
починається
з Попільної
Середи і закінчується
в Пасхальну
Неділю. Під
постом розуміється
сорокаденна
утримання
від
скоромної
їжі в
підготовці
до Пасхи.
Багато хто
тримає піст, утримуючись
від
скоромної
їжі,
приносячи жертви,
не приймаючи
певну їжу,
відмовляючись
від розваг і
т.п.
Проте,
ті, хто
слідує
істинному
календарю Бога,
добре знають,
що пост – це
перекручена
язичниками
підготовка
до першого
місяця
(Авіву), коли
ми готуємося
і приймаємо
Пасху згідно
закону
Божому.
Язичники перекрутили
і це, подібно
тому, як
вчинили з
Пасхою і
іншими
святами,
вигаданими
людьми.
В
Попільну
середу в
ортодоксальних
церквах
священики
посипають лоби
людей
попелом. На
їх думку це
має нагадувати
людям про
тлінність
життя про
необхідність
підготовки
до смерті.
Це не
християнська
традиція,
вона бере свій
початок від
язичницьких
культів, з
яких була
запозичена
разом з
святкуванням
Істер в
другому
сторіччі.
Попільна
середа не має
нічого
спільного з
біблійними
законами.
Спочатку
вона була
пов'язана з
поминанням
священика
культу Вакха.
Це
барвисте
святкування
проводиться
у вівторок
перед початком
поста. День
проведення
залежить від
дня
святкування
Пасхи. Свято
проводиться
в кінці
довгого
періоду
карнавалів,
які
починаються 6
січня або в
Дванадцяту
ніч. Це свято
називають
Марді Гра (Mardi Gras),
що в
перекладі з
французької
означає Жирний
Вівторок. Ця
назва
походить від
традиції проганяти
по вулицях
Парижа
жирного бика
в Сповідальний
вівторок.
Свято
Марді Гра
уходить
своїм
корінням до римських
традицій
влаштовувати
святкування
перед
початком
поста.
(Узято
з World Book Encyclopedia виданій
в 1989 році.)
Карнавал
Хіларія
закінчувався
першого квітня.
Цього дня
люди
переодягалися
в маскарадні
костюми і
могли
говорити або
робити, що їм
спаде на
думку (там же
стор. 79, 403).
Перше
травня
В
Німеччині це
свято носить
назву Вальпугишнахт
(Walpugisnacht),
в Ірландії і
Шотландії –
Белтайн або
Балтейн, і
знаменує
собою день,
коли
зображення бог
Ваала, Біла
або Балдера
спалювалося
на вогні. В
сільській
частині
Скандинавії
іноді
обиралася
людина, яка
повинна була
стрибати
через багаття,
які
називалися
вогнями
Балера (там
же стор. 624-626).
Багато хто
пам'ятає
численні
згадки про
Ваала в
Писанні.
В
старовині
Ізраїль так
само
поклонявся Ваалу.
І
полишили
вони всі
заповіді
Господа, Бога
свого, і
зробили собі
литого
боввана, двох
телят, і
зробили
Астарту, і
вклонялися
всьому небесному
військові та
служили
Ваалові (2Цар
17:16). Дивися
також Суддів
2:13.
А що
Бог сказав
Ілії? «Я
для Себе
зоставив сім
тисяч мужа,
що перед
Ваалом колін
не схилили»
(Рим 11:4). Ми так
само повинні
бути серед тих,
хто
залишається
покірним
Єдиному
Істинному
Богу і не
поклоняються
іншим богам.
Це
той період,
коли
повелителька
відьом має
найбільшу
силу. В її
честь
запалюються
величезні
багаття.
Єремія
говорить нам,
що іноді ці
багаття
запалювалися
для того, що
приносити на
них в жертву
людей. «І
пагірки побудували
Ваалові, щоб
палити дітей
своїх на огні
цілопалення
для Ваала,
чого не велів
Я і не
говорив, і що
не серце Мені
не приходило»
(Ієр 19:5). Нам
відомо, що це
не є бажання
або воля Бога.
Танці
біля
травневого
дерева – це
танок і
стародавній
символ родючості.
Танець
полягає в
тривалому
похитуванні
партнерів з
метою
залякування
злих духів.
Історія
цього танцю
сходить до
рухів
кадрилі, коли
чоловіки і
жінки
входили і виходили
з круга,
обмотуючи
стрічками
дерево (Уокер,
Барбара,
Жіноча
енциклопедія
символів і
священних
предметів,
Нью Йорк:
Харпер Коллінз,
1988, стор. 25, 26).
Свято
літнього
сонцестояння
вважалося подібним
дням
рівнодення і
було
важливим святкуванням,
пов'язаним з
польовими
роботами.
Багаття
горіли всю
ніч і були
покликані
примусити
сонце
повернутися.
Цього дня
влаштовувалися
дикі танці і
влаштовувалися
масові
гуляння.
4
липня: День
незалежності
США
В
язичницькому
календарі
існував ще
один день
жертвопринесення.
Він припадав
на 4 липня,
коли згідно
стародавньому
календарю
відьом мали
приноситися
людські
жертви.
1
серпня: Свято
Хліба /Ламмас
Ламмас
(Lammas)
означає
Свято Хліба.
Цю назву в
християнстві
отримало
язичницьке
свято
Лугнасад, що в
кельтській
мові
означало «Ігри
Лага» Жіноча
енциклопедія
міфів і загадок,
Нью Йорк:
Харпер
Коллінз, 1983,
стор. 556, 556). Лагом
звали бога
зерна, який
був
принесений в
жертву, а
потім
воскреснув в
ім'я Матері
Урожаю на
початку
серпня.
Це ще одне
свято в
язичницькому
календарі, в
який повинні
були
робитися
жертвопринесення.
31 жовтня:
Хеллоуін - 1
жовтня: День
Всіх Святих
Хеллоуін
або День всіх
святих – це
християнський
варіант
кельтського
свята
Самхайна, яке
було
присвячене
смерті. Свято
отримало
свою назву на
честь
арійського
бога мертвих.
Згідно
віруванням
язичників, в
певний час
між порами
року зникає
межа між світом
живих і
«миром духів»
(там же 371-372). З
Писання нам
відомо, що
мертві
знаходяться
уві сні (Мт 9:24;
Лк 8:52), їм ні про
що не відомо
(Екл 9:5), вони
мовчать (Пс 115:17),
вони знаходяться
в темряві (Пс
143:3). В старовині
багато хто
вірив в
безсмертя
душі. Вони
вважали, що їх
душі
житимуть
вічно у
вигляді
духів. Сови,
щури, коти
були
символами
цих духів
Достаток,
що є
прикметою
Дня Подяки,
сходить до
рогу достатку
Великої
Матері, що
предстає у
вигляді
корови або
кози. Її
називали Іо,
Серес, Герой
і Хатор. З її
священного
рогу, що був
об'єктом
молитви,
виливалися
всі блага
миру. Роги
достатку і
дотепер
використовуються
для прикраси,
хоча
багатьом і не
відоме їх
істинне
значення в
язичництві
(там же стр.90).
Справжня
дата Дня
Подяки була
змінена у відповідності
з
язичницькими
переконаннями
таємних сект
США.
В Біблії
не має
жодного
слова про те,
що в 11 місяці, в
грудні, ми
повинні
святкувати
який-небудь
священний
день. І знов
Сатана
спробував видати
за можливий
день
народження
Христа язичницьке
свято
Сатурналій.
Тут же з'являються
казки про
Санта Клауса.
Докладніше про
це читайте в
статті Чому
ми не
святкуємо Різдво
[ДБ24].
Язичницькі
святкування,
пов'язані з
днем зимового
сонцестояння,
налічують не
одну тисячу
літ.
В
стародавньому
Римському
календарі
Новий рік
починався
під час ід,
які
припадають
на середину
березня.
Звичайно це
було часом
диких зборищ
і пияцтва,
оскільки
вважалося, що
Новий Рік
прощає всі
гріхи
минулого.
Навіть зараз
час
карнавалу, що
передує
посту, - час
розгульних
веселощів і
гріхів. Після
того, як в Римському
календарі
відбулися
зміни, Новий
Рік сталі
святкувати
після дня
зимового
сонцестояння,
і цей день
став
асоціюватися
з богом
Янусом. Януса
називали
дволиким, оскільки
однією
частиною
лиця він був
обернутий
вперед, а
другий –
назад. Мати
Час управляла
північним
вітром, який,
як вважалося,
обертав в рух
всесвіт (там
же стор. 208).
1
лютого: День
Свічок / День
Бабака
Спочатку
День Свічок
був римським
святом на
честь Юнони
Фебруати,
діви, матері
Марса.
Язичники
ходили по
Риму з
свічками,
запаленими
на честь
Фебруа. У
кельтів це
свято відоме
під назвою
Імблог (там
же стор.171).
Поведінка
тварин
розглядалася
як прогноз погоди
(Епстайн, Сем,
Весняні
свята,
Шампань,
Ілінойс. 1964,
стор. 5-11). Таким
чином, День
Бабака в США
є фактично
тим же
язичницьким
святом.
14
лютого: День
Святого
Валентина
Святий
Валентин
вважається
покровителем закоханих.
Ця дата
пов'язується
з повір'ям, що
саме цього
дня
злучаються
птахи. Крім
того, це може
бути
пов'язано з
язичницьким
святом
родючості
Луперкалієй.
На цьому
святі хлопці
вибирали
собі
партнерок,
дізнаючись
їх імена і
залучаючи до
сексуальних
забав (Оксфордський
Австралійський
словник довідник).
День 17
березня
традиційно
асоціюється
з Лепріконсами,
маленьким,
одягненим в
зелене народом,
який
заподіює
людям одні
неприємності.
Зелений
колір
символізує
собою природу.
Магічною силою,
як вважалося,
володіла
Палиця. Вона
також відома
під назвами
чарівний
жезл, ріг однорога,
Ріг Молоха
або
Італійський
Ріг. Відьми
використовували
для своїх чар
казанки, що
символізували
матеріальне
благословення,
дане їм
Молохом.
Згідно
Писанню, день
смерті краще,
ніж день народження
(Екл 7:1). Ніде в
Біблії не
йдеться про
необхідність
святкування
днів
народження. Наведені
в Біблії
приклади,
навпаки,
свідчать про
те, що нам не
слід
відзначати
дні народження
(1М 40:20; Йов 1:4; Мт 14:6; Мк
6:21). В Біблії
Сатани наші
дні
народження
вважаються
днями, коли
кожний з нас
стає богом.
Хоча ми і
можемо стати
членами сім'ї
Бога, нам
ніколи не
стати Богом,
оскільки Бог
– це Бог.
Святкування
днів
народжень –
це ще один з
обманів
Сатани.
Ще
однією
традицією,
яку шанують
багато
народів світу
під час
святкування
днів
народжень, є
Піната. Вона
сходить до
язичницьких
вірувань, і
отже, нам не
слід
дотримуватися
її. Спочатку
Піната
виготовлялася
у формі
русалки, хоча
зараз це не
завжди так.
Іноді її виготовляють
у формі
шестикінечної
зірки. І ця зірка,
і русалка
мають
спільне
походження. Все
це
символізує
язичницьких
богів.
Фігуру
русалки били
палицею для
того, щоб розбити
її, а сім'я, що
знаходиться
в ній, впало
на землю і
таким чином
дало життя.
Ось тому в
середині
фігурки
Пінати
знаходяться
солодощі, що
символізують
собою зерна.
В
стародавні
часи людей
одягали в
шкури і били
їх. Часто
подібний
обряд
призводив до
людських
жертвопринесень.
День
Матері і День
Батька сталі
святами ще у
римлян,
оскільки
були
частиною культу
родючості,
який
грунтувався
на концепції
Трійці.
Триєдиним
богом в Римі
була Трійця
Юпітера, який
був
уособленням
чоловічого
продуктивного
Духу
Римської
Імперії.
Богиня Юнона
втілювала
собою
загальне жіноче
начало.
Третім
елементом
була
богиня-діва Мінерва,
яка, як
вважалося,
приходила з
сходу і
впливала на
взаємодію
перших двох
елементів.
Все це втілює
собою
духовну
владу Люцифера.
Ось тому на
різдвяну
ялинку часто
вішають
фігурки
лялечок
жіночої
статі з крилами.
Святкування
Дня Матері
або Дня
Батька варіюється
від народу до
народу.
Багато існуючих
традицій
можна
пояснити
фінансовою вигодою,
проте багато
з них має
тісний зв'язок
із
стародавніми
язичницькими
культами.
Існує
велика
кількість
свят, які нам
не слід
шанувати.
Якщо ми не
упевнені в значенні
певних днів
або
святкувань,
слід звернутися
до батьків за
роз'ясненнями
про те, що
означає те
або інше
свято, і чи
слід нам
брати в цьому
участь.
Пам'ятайте,
що навіть
якщо один з
ваших батьків
хрещений і
вірує в
Єдиного
Істинного
Бога, ми святі,
тобто, обрані
(1Кор 7:14). Наші
батьки разом
або один з
них повинен
керувати
нами і
пояснювати,
що є благо,
грунтуючись
на Біблії, а
не на тому,
чому навчає
світ.
Ми не
повинні
слідувати
прикладу
язичників.
Єремія 10:2 Так
говорить
ГОСПОДЬ: Не
навчайтесь
доріг цих
народів, і
небесних
ознак не
лякайтесь, -
бо тільки
погани
лякаються їх.
Від
кожного з нас
залежить, чи
зможемо ми удосконалюватися
в своєму
страху і
поклонінні
Богу з кожним
наступним
Священним Святом
Бога.
Дивіться
також статтю Священні
дні Бога [ДБ22].
q