Християнські церкви Бога

[ДБ05]

 

 

 

На початку [ДБ05]

 

(Видання 1.0 20030706-20030706)

 

На початку було творіння. Ця стаття грунтується на першому розділі тому 1 Біблійних Історій Бейзіла Волвертона, виданих Амбассадор Коледж Прес. Ідея була доповнена і розширена згідно вченню Біблії і доктрині Християнських церков Бога.

 

 

 

 

 

Christian Churches of God

PO Box 369,  WODEN  ACT 2606,  AUSTRALIA

 

E-mail: secretary@ccg.org

 

(Всі права захищені ã 2003 Christian Churches of God, Ed. Wade Сох)

(Tr. 2004)

 

 

Ця робота без змін і пропусків може вільно копіюватися і розповсюджуватися. Вказівка імені і адреси видавця, а також збереження знака авторських прав є обов'язковими. Поширювані копії безкоштовні. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

 

 

Ця робота є доступною в  Інтернеті за адресою:
http://www.logon.org and http://www.ccg.org

 

 


На початку [ДБ05]

 


Історія створення

Ми можемо уявити собі час, коли не існувало міста, де ми живемо, і наших батьків, але був час, коли і планети нашої теж не було. Багато хто з нас напевно задається питанням, як же виглядав світ, коли на місці нашого всесвіту був просто простір. Звідки узялися сонце, місяць і зірки? Нашому розуму складно навіть уявити таке далеке минуле, коли не існувало нічого, окрім холодного порожнього, темного простору. Але природа не терпить пустоти, і на місці нинішніх планет і зірок щось все-таки існувало.

 

Ким же або чим це могло бути. Це був Елоах, Єдиний Істинний Бог (Ів 17:3; 1Ів 5:20). Бог і повинен був бути першим, оскільки Він створив все суще (1М 1:1; Неем 9:6; Пс 124:8; Іс 40:26, 28; 44:24; Дії 14:15; 17:24, 25; Об 1:8; 4:11; 14:7).

 

Перше питання, яким ми можемо задатися, буде: звідки ж з'явився Бог. Він не з'являвся нізвідки. Все суще має свій початок, Бог же існував завжди (Пс 90:2). Був час, коли Він був один. Йому не було потрібне джерело сил ззовні. Бог Живе вічно (Іс 57:15). Бог завжди був і завжди буде. Він початок всього, і Він же і кінець (Об 1:8). Він безсмертний (1Тим 6:16). Це означає, що Він не може померти. Але це єдине, чого Він не може.

 

Ми істоти смертні, тому деякі речі важкі для нашого розуміння. Ми повинні усвідомлювати, що деякі таїнства завжди будуть приховані для нас Господом. Але багато що може відкритися нам, якщо ми проявлятимемо слухняність (Пр 16:3).

 

Як виглядає Бог? Нам відомо, як виглядають люди, оскільки у нас є можливість бачити їх. Наші батьки, брати і сестри – все це людські істоти з плоті і крові по образу Божому (1М 1:26). Це не означає, що Єдиний Істинний Бог схожий на нас. Це означає, що люди були створені по подобі Божій, в той час, як тварини створювалися по своїй власній подобі. Тому люди, створені Богом, і відрізняються від тварин.

 

Бог це не людська істота. Він є чистим Духом. Духовні істоти не підкоряються законам часу і простору. Люди не можуть їх бачити, чути або відчувати їх присутність. Але вони самі можуть впливати на нас. От чому Сатану називають князем, пануючим в повітрі (Еф 2:2). Він спокушає людей повстати проти Закону Божого.

 

Отже, ми не змогли б побачити Бога, навіть якщо б вдивилися в простір мільйони літ тому назад, хоча Бог тоді був єдиним, що існувало. Але деякі з Його творінь ми в змозі побачити. Бог знав, що потрібно створити і знав, як це зробити. Він Всемогутній і для Нього немає нічого неможливого (Лк 1:37). Дивися статтю Хто є Бог [ДБ01].

 

Ми не знаємо ні точної дати створення всесвіту, ні того, яким чином він створювався. Біблія не дає нам відповіді на ці питання. Всесвіт настільки великий, що ми можемо побачити тільки його частину. Наш розум не в змозі навіть почати осягати його істинні розміри, але це повинно привести нас до думки про велич і мудрість творця у порівнянні з простими смертними (Йов 22:12; 33:12 і 38:4-6).

 

Наша земля була створена серед прекрасних сузір'їв. Людство висувало різні теорії про походження Землі. Багато хто помилково вважає сам і учить нас, що і зірки і земля просто «з'явилися» без втручання Бога. Біблія не задається питанням чи є Бог, вона констатує, що Він є, і є початком всього. Тільки дурень може стверджувати, що Бога немає (Пс 53:1).

 

Якби ми схотіли дізнатися, якою була земля після її створення, ми б побачили величезну прекрасну синьо-зелену кулю, що летить на фоні темного, покритого зірками неба. Ми б не впізнали контури континентів, оскільки відразу після створення вони виглядали трохи інакше. Для створення всього сущого у всесвіті Богу був потрібен матеріал, так само як він потрібен теслярям для будівництва будинків, в яких ми живемо (Євр 11:3). Як нам вже відомо, Бог є Духом. Як світло з настільної лампи освітлює кімнату, так і Дух Святий, виходячи від Господа, освітлює всесвіт. Ця загадкова і прекрасна могутність і є суттю Бога. За допомогою цієї божественної сили був створений всесвіт, вона (ця сила) керує силами природи смертними і небожителями. Дивися статтю Що таке Святий Дух?[ДБ03].

 

Перше створення Землі

 

Буття 1:1-2 на початку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

 

Так відбувалося створення Небес і Землі. Тут йдеться про землю, таку, якою вона була в ті часи (1Пет 3:5-6), коли вона була без форми і порожньою. Це творіння проходило в дуже далекі часи. Потім все було знищено (див. пояснення до віршів 1 і 2 в Керівництві по вивченню Біблії). Про причини цього ми говоритимемо нижче.

 

Сини Бога

Бог не створив землю абсолютно ідеальною, щоб Він міг просто спокійно насолоджуватися своїм творінням. В якийсь момент Він вирішив створити Собі сім'ю. Спочатку Він створив мільйони духовних істот, які жили на небесах. Багато хто з них служив при престолі Господові на третьому небі (2Кор 12:2). В Біблії точно не вказується місцеположення цього третього неба, але, швидше за все, це край півночі. Але нам точно відомо, що це місце приховано від наших очей, так само як і ангели Господні, яких нам не дано побачити (2Кор 4:18).

 

Бог також знав, що створені Ним істоти повинні підкорятися Його Законам. Цими істотами були сини Бога (Елогім) і Дух Святий був з ними, щоб вони могли говорити з Отцем і один з одним. Двоє з Його синів помазані як херувіми, що очолюють Раду Елогім. Один з них пізніше стане Месією (Кол 1:15)., іншого ж (Люцифера) ми знаємо як Сатану (Єз 28:14-16). Дивися також статті Хто є Ісус? [ДБ02] і Створення сім'ї Бога [ДБ04].

 

Бог поставив Люцифера правити на тільки що створеній Ним землі, де вже жили мільйони ангелів. Люцифер був покликаний правити цими ангелами на землі по наказу і Закону Божому. Люцифер був дуже мудрим, добрим і талановитим. Його діяння були досконалими, він був створений прекрасним як зовні, так і внутрішньо. Його ім'я означало Той, хто несе світло або Сяюча Світанкова Зоря.

 

Бог створив всесвіт, і тому саме Він є її головним правителем. Спочатку Люцифер підкорявся Йому. Він виконував все, що говорив йому Господь. Поки Люцифер і ангели покорялися Законам Божим на землі панувало щастя і згода. Це відбувалося тому що Закони Божі і створені для того, щоб зробити людей щасливими. Поки Люцифер був слухняний заповітам Бога, на землі був час повної гармонії (Єз 28:13-15).

 

Але з часом, його розум заповнили гріховні помисли. «я – цар над ангелами», - думав він. «з їх допомогою я зможу створити достатньо могутню армію, для того, щоб завдати удару ангелам Господа, які виступатимуть проти. Якщо я зможу зайняти престол Божий і замінити собою Господа, я зможу правити всім всесвітом!» (Іс 14:12-14).

 

Навіть сама думка про боротьбу за престол Божий підігрівала його гордість і пиху. Разом з нею росли жага і пекуча пристрасть здійснити свої бажання.

 

Нарешті, Люцифер повідав про свій задум тим, хто був готовий слухати привабливі обіцянки зробити їх правителями інших земель під своїм керівництвом або призначити на вищі посади при престолі тих, хто буде готовий битися на його стороні. Він тріумфував, дізнавшись, що третина ангелів готова бездумно ризикнути своїм благоденствуванням і приєднатися до його гріховного задуму (Об 12:4 і Йов 4:18). Решта ж - дві третини - залишилися вірними Творцю.

 

Велика мудрість Люцифера тепер використовувалася на зло, оскільки рухомий своїм гріховним задумом, він був тепер сповнений гордості, бажання влади і жадоби. Якби не це, він був би в змозі усвідомити, що перемогти свого Творця неможливо. Його розум став таким збоченим, що Сатана почав робити невірні висновки. Сповнений надією на те, що він дійсно переможе свого Творця, Люцифер прийнявся втілювати в життя свій повстанський план. З мільйонами ангелів готовими підкорятися йому, а не Богу, він кинувся на небеса, щоб напасти.

 

Війна, що розгорілася між ангелами, була неймовірною і жахливою. Люди нічого не знають про дивні руйнуючі сили, які були використані в ній. Навіть водневі або кобальтові бомби не йдуть ні в яке порівняння з потужністю сил, очолюваних Господом. Бог завжди був і є наймогутнішою силою, яка коли-небудь існувала на землі. Жодна армія, що складається з людей або духовних істот, не в силах повалити Господа з престолу.

 

Люцифер зазнав нищівної поразки. Гнів Творця впав на повсталих з такою могутньою силою, що вони були повалені в пекло, в Глибини пекельні (2Пет2:4 і Іс 14:15).

 

Проте, Господь не знищив повсталих. Люцифер після того, як він погрішив, повставши проти правління Бога, був вигнаний на землю для правління на ній. Він повинен буде правити на землі до тих пір, поки одного разу не прийде Христос і не звільнить нас від його влади. Тоді за задумом Господа Люцифера і його послідовників судитимуть по їх діяннях. Йому дали ім'я Сатана, що в єврейській мові означає ворог (Об 12:9), оскільки він і став ворогом для віруючих в Бога. Ті ж ангели, які пішли за ним, відомі нам як наклепники або брехливі обвинувачі, оскільки вони обмовляють людство. В грецькій мові їх називали diabolos (дияволи). В єврейській мові цих духів називали тінь або тіні. Можна зустріти також такі назви як козлоногі або сатири, джерелом чому служать язичницькі вірування в бога Пана. Слово демон походить від грецького божество або бог. Похідні від цього слова позначають стан одержимості помилковим богом або «демоном». Це Грецьке слово походить від daimon”, яке спочатку використовувалося для позначення духу або чудової сили, і вживалося стосовно як добрих, так і злих сил. В Євангелії від Луки слово біс використовується з епітетом нечистий, що означає його приналежність до царства зла.

 

Біси не були створені для того, щоб нести зло. Вони, подібно Христу і іншим синам Господа, прийшли в цей світ із здатністю розрізняти добро і зло. Але деякі почали грішити, повставши проти Бога, і на небесах почалася війна, яка йде і сьогодні. Це повстання спричинило за собою розкол в правлінні Божому. Це привело до появи величезної кількості помилкових релігій, фальшивих богів, а також до того, що світ переповнило зло.

 

Жахлива розплата за гріх

Завжди за порушення Закону Божого людство чекала розплата: страждання, стурбованість, руйнація. Під час великої битви Сатани і його прибічників земля зазнала страхітливих змін (1М 1:2). Те, що було квітучою планетою, тепер перетворилося на космічну розвалину. Ми не можемо назвати точних причин, які спричинили за собою це руйнування. Повітрям стало неможливо дихати. Це руйнування Божого творіння, напевно, було викликано повстанням Сатани і ангелів.

 

В ці жахливі часи практично жодна жива істота не могла б вижити на нашій планеті. Наш світ був похований під шаром газів, диму і води. Небо було так щільно затягнуто хмарами, що складалися з крупиць, що колись то складали землю, що на планету не міг проникнути навіть промінь сонячного світла. Ми точно не знаємо, як довго тривав цей період, але, нарешті, прийшов час, коли Господь почав підготовку до дуже важливого етапу в Його великому задумі. Це було створення людини.

 

Бог з любов'ю створював для своїх творінь цей прекрасний світ. І одного разу наступив час для того, щоб Бог зі своїми синами створили новий світ, де зараз і живемо ми з вами.

 

В нашій сонячній системі окрім планети Земля існують ще декілька інших планет. Напевно, у всьому всесвіті їх число набагато більше. Але, наскільки нам відомо, наша планета є єдиною, вибраною Господом, щоб бути населеною людьми, створеними за образом і подобою Бога.

 

Друге створення Землі

 «і Дух Божий ширяв над поверхнею води». І далі в Буття 2:1 ми читаємо: «і буди скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє». Це творення відбувалося вже у наш час (2Пет 3:7). І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив о дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

Отже, з Буття 1:2-31 ми дізнаємося про створення після повстання нового світу, який спочатку був створений пустим і порожнім. Небо і земля вже були такими, якими ми їх бачимо зараз (2Пет 3:7). За часів Ноя відбувся потоп, який зруйнував все на землі. Але про це ми поговоримо пізніше.

 

П'ять днів Господь, разом з елогімами, створеною Ним сім'єю, поступово перетворював землю на місце, придатне для життя людських істот (1М 1:23). Щоб змінити обличчя планети менш ніж за п'ять днів, потрібна незвичайна сила і могутність.

 

Задум належить Богу. Саме Він вирішував, що повинно створюватись. Потім Він говорив про це своєму посланнику або ангелу (в грецькій мові слово ангел означає посланник), ім'я якого було «Слово Боже», оскільки він повинен був бути виразником того, про що говорив йому Бог. Саме цей ангел був Патріархом і вручав Закон Мойсею. Пізніше він прийшов на землю в людському вигляді і отримав ім'я Ісуса Христа. Великий і всемогутній Святий Дух виконував все, про що говорив йому Виразник Слова Божого. Таким чином, через Ісуса Христа Бог і створив наш сучасний світ (Ів 1:3).

 

В перший день свого творіння Бог сказав «Хай станеться світло». Він відділив світло від темряви і назвав світло день, а тьму ніч. Після цього небо очистилося від хмар з диму, газів і найдрібніших частинок. І вперше після повалення Сатани і демонів на землю проник промінь світла (1М 1:2-5).

 

На другий день Бог створив навкруги землі шар атмосфери. Тепер водні випаровування можуть підійматися вгору, утворюючи високо в небі густі хмари, завдяки чому повітря стає придатним для дихання. Подібна комбінація певних складових і робить можливим існування людини (1М 1:6-8). І назвав Бог цю твердь (атмосферу) небом (1М 1:8). З Біблії ми дізнаємося ще про два неба: другим є космос, який знаходиться за межами нашої атмосфери, а третім – місце престолу Господа (Дії 7:49 і 2Кор 12:2). Господь не говорить нам, де знаходиться це місце, неможливо побачити його і астрономам, оскільки воно невидиме, оскільки є структурою духовною. Все видиме створене з невидимого.

 

На третій день Господь створив земну твердь з височинами і низинами. Шар води, що оточував планету, осів в западинах, утворивши моря. Вище за рівень морів виявилися значні масиви суші, що утворили згодом континенти (1М 1:9-10). На континентах з'явилася рослинність - дерева, кущі, квіти і трава - яка виростала на землі. Цього дня земля стала зеленою від величезної кількості рослин, що виросли на ній (1М 1:11-13).

 

На четвертий день Господь зігнав з небес пил і шкідливі гази, і сонце, і місяць, і зірки у всій своїй красі засіяли над землею і морями. І сказав Бог: «нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками». І стало так. Господь створив два світила – більше, для управління вдень, і менше, для управління вночі. Звичайно, йдеться про сонце і місяць. Потім були створені зірки (1М 1:14-19). Ось це і послужило початком Божого календаря, основи якого були закладені ще при створенні світу. Також див. Псалми 104:19.

 

На п'ятий день Бог створив великих риб і всіх морських тварин. Тоді ж були створені і птахи, щоб літати над водою. І скоро небо і море були наповнено живими істотами.

 

Творець за п'ять днів повністю змінив обличчя землі, наповнивши її різними видами життя. Нарешті, все вже було практично готово до появи на землі людини. Але перш ніж в шостий день створити людину, на сцені повинні були з'явитися ще деякі живі істоти. Ними стали слони, худоба, коні, гризуни, плазуни, комахи - все, що ходить, бігає або повзає (1М 1:24-25).

 

Створення Людини

Нарешті, Бог закінчив найважливішу частину свого задуму, що стосується фізичного створення. З матеріалу, з якого була створена земля, Він створив людину (1М 1:26-28).

 

Небо і землю було створено синами Божими, яким Він повелівав: «створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усіми, що плазують по землі» (1М 1:26). І благословив Бог людей йти і наповнювати землю (1М 1:28; також Пс 8 і Євр 2:6-8).

 

Хоча сини Божі грали важливу роль в створенні світу, земля була створена лише по волі і мудрості Єдиного Істинного Бога.

 

Єремія 10:12-13 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом. Як голос Його забринить, - у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх.

 

Господь Бог створив людину з праху земного, і вдихнув в її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою (1М 2:7).

 

Першу людину Господь назвав Адамом. Він був першою із смертних людей, що населяють планету (1Кор 15:45). Для життя і діяльності Адама Бог приготував для нього чудовий сад. Він знаходився на території, званій Едем, що знаходиться на середньому Сході приблизно в районі сучасного Ізраїлю на півночі від басейну Тигра і Евфрата.

 

Бог задумав створити людську расу. Він знав, що Адам буде самотній, якщо буде єдиною людською істотою на землі, і Господь вирішив створити йому пару. Коли Адам спав, Бог узяв одне з його ребер і створив жінку. Вона була дана Адаму як помічниця, і перша людина нарекла свою супутницю Євою (1М 2:18-22).

 

Все це Господь створив за шість днів роботи. Кожний день тривав 24 години, а день і ніч тривали стільки ж, скільки і зараз. І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, - вельми добре воно! (1М 1:31)

 

Так було завершено створення небес і землі (1М 2:1).

 

І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив (1М 2:2-3). Він назвав сьомий день Суботою (2М 16:26), благословивши його для відпочинку і виділивши цей період, що триває 24 години, для поклоніння Йому. І був створений закон, по якому люди повинні були шанувати цей день, використовуючи його для відпочинку, а також для того, щоб принесення Господові подячних молитов. Бог Сам благословив цей день і заповідав, щоб і люди шанували його. В четвертій заповіді ми також зустрічаємо згадку про Суботу. Шість днів в тиждень люди повинні були присвячувати роботі і розвагам, а сьомий, останній день повинен був бути присвяченим Богу (2М 20:8-11). Див. також статтю День Суботи [ДБ21].

 

Нам говорять, що сьомий день – субота – повинен нагадувати нам про відпочинок Господа після його праць по створенню світа за тиждень. Але Христос говорить нам, що і Він і Отець все ще продовжують творити (Ів 5:17). А це означає, що і відпочинок їх продовжується, що, у свою чергу, є знаком майбутнього блаженства (див. Євр 4:1-4).

 

Якщо ми дуже уважно прослідкуємо за подіями тижня створення світу, нам стане зрозумілим Божий задум про порятунок. Тиждень створення світу почався в перший день – неділю і тривав до сьомого дня – суботи. В Біблії мовиться, що день для Бога означає тисячоліття для людства (2Пет 3:8). Цей тиждень створення світу втілює собою ті сім тисяч літ, які уготовані Богом людству. Перші шість тисяч літ людство знаходитиметься під владою Сатани і демонів. Останнє ж тисячоліття ще називають День Бога. Це буде тисячоліття, коли до влади прийде Ісус Христос і вибрані, повалять владу Сатани. І «Вони ожили і царювали з Христом тисячу років» (див. Об 20:4).

 

q