Християнські
церкви Бога
[ДБ24]
Чому ми
не святкуємо
Різдво [ДБ24]
(Видання 1.0 20021124-20021124)
Християнам
Різдво було
нав'язано як
невід'ємна
частина
християнської
традиції. Насправді
Різдво не має
ніякого
відношення до
християнства.
Міфи, які існують
сьогодні,
беруть свій
початок від
язичництва і
часів
варварства.
E-mail: secretary@ccg.org
(Всі
права
захищені ã 2002 Erica L. Сох and Wade Сох)
(Tr. 2004)
Ця
робота без
змін і
пропусків
може вільно копіюватися
і
розповсюджуватися.
Вказівка
імені і
адреси
видавця, а
також
збереження
знака
авторських
прав є
обов'язковими.
Поширювані
копії
безкоштовні.
Короткі цитати
можуть
включатися в
критичні
статті або
рецензії без
порушення авторського
права.
Ця
робота є
доступною в
Інтернеті за
адресою:
http://www.logon.org
and http://www.ccg.org
Чому ми
не святкуємо
Різдво [ДБ24]
Ця
стаття
ділиться на
декілька
частин, кожна
з яких
розказує про
походження
тієї або
іншої
різдвяної
традиції,
після чого
слідує
інформація
про Священні
Дні Бога, які
Він
заповідав
нам вшановувати.
1. Святкові
дні
2. Чому 25
грудня?
3.
Різдво
(народження)
4. Три
королі
5.
Різдвяна
ялинка
6.
Різдвяні
вогні і
свічки
7. Санта
Клаус
8. Ельфи
Санти
9.
Різдвяний
пиріг
10.
Гостролист, Плющ
і Омела
11. Велике
поліно,
що спалюється
в святвечір
12. Сучасні
доповнення
до
різдвяного
міфу
13. Що
говорить
Біблія про
час
народження
Христа
14. Які
свята ми
насправді
повинні
вшановувати?
***********************
1. Святкові
дні
Відвіку
в Римі
проводилося
свято, яке
звичайно
проходило в
грудні. Це
свято було
приурочено
до дня
зимового
сонцестояння.
Це свято
носило назву
Сатурналія і
було присвячене
Сатурну, богу
зерна,
рослинності
і вина.
?Що
означає
сонцестояння?
Сонцестояння
буває двічі
на рік між
двома днями
рівнодення.
Цього дня
сонце
знаходиться
в найбільшій
віддаленості
від екватора.
?Що
означає
рівнодення?
Рівнодення
буває двічі
на рік. В день
рівнодення
день
дорівнює
ночі. В цей
час сонце
перетинає
екватор.
Римляни
святкували
день
зимового
сонцестояння
25 грудня. В
північній
півкулі це
зима.
За
часів
Римської
імперії
свято
тривало близько
7 днів,
починаючи з 17
грудня, і
закінчуючи 23
грудня.
Святкування
проходило в
три етапи:
1.Власне
Сатурналія:
святкувалася
з 17 грудня і
присвячувалася
богу Сатурну.
2. Опалі:
починаючи з 19
груднем. Цей
етап
присвячувався
Опіс, богині
землі і
дружини
Сатурна.
3. Сигилларія:
святкувалася
з 22 по 23 грудня
(шостий і
сьомий день
Сатурналії).
Під час
Сигилларії
виготовлялися
і продавалися
глиняні
іграшки.
Звідси бере
початок традиція
дарувати
дітям
подарунки
напередодні
Різдва.
Сатурналія
була
державним
святом. Цього
дня не
дозволялося
торгувати, а
школи закривалися.
Влаштовувалися
банкети,
присвячені
цьому святу.
В ці дні раби
одержували
права
вільних
людей. Всі
брали участь
в святкуванні
і веселощах.
Сатурналії
святкувалися
в Римі
щорічно протягом
довгого часу,
а пізніше ця
традиція
стала тією,
що ми зараз
називаємо
Різдвом.
Фраза,
яка звичайно описує
святкування
Різдва –
«Різдвяні
свята»
походить від
назви
святкування
Сатурналії.
2. Чому 25
грудня?
По
Юліанському
календарю
день
зимового сонцестояння
припадав на 25
грудня.
?Що таке
Юліанський
календар?
Юліанським
календар був
названий на
ім'я Юлія
Цезаря,
імператора
Римської
імперії, який
впровадив
цей календар
за 46 років до
того року,
який
прийнято
вважати
роком народження
Христа.
День
25 грудня
вважався
святом
Різдва (або народження
сонця), яке
з'явилося на
світ від богині,
яку звали
Небесна Матір.
З цього дня
дні ставали
довшими, а ночі
коротшими. У
старовину
вірили, що це
відбувається
тому, що
сонце,
народжене
цього дня,
стає все
більш
могутнім.
3. Різдво
Святкування,
присвячені
цій події,
дуже нагадували
сучасні
традиції
Різдва. В
Римській
імперії це
поклоніння
Небесній
Матері і її
сину було
дуже
поширено.
Цей
культ
зберігся
навіть після
впровадження
християнства
Костянтином
(Римським імператором).
Символіка
Небесної
матері і її
сина не була
властива
християнству.
Священики
Августа
(імператора)
виставляли
її для
шанування, як
і ченці в
середньовіччя.
Богиня,
яку називали
Небесна Мати,
в християнстві
перетворилася
на Діву
Марію.
Ім'ям
матері
Христа було
Маріам, а не
Марія. У
Маріам ще
були діти
після
народження
Христа, на
відміну від
богині
Матері, у
якої був лише
один син,
якому і поклоняються
католики.
4.Три
королі
Три
королі
пов'язані з
святом
поклоніння сонцю,
і вони не є
тими трьома
волхвами, які
згадуються в
Біблії. Три
королі,
швидше за все,
пов'язані з 12
днями
святкування
Різдва.
12
днів
святкування
Різдва
пов'язані з
днем сонцестояння,
яке припадає
на 25 грудня.
Період з 25
грудня по 5
січня був
відомий як 12
днів Різдва.
Дванадцята
ніч
припадала на
ніч 6 січня.
В
Біблії не
згадується
кількість
людей, що прийшли
зі сходу.
Проте,
згадується
про три дари.
Ці люди також
не називаються
королями, про
них мовиться
як про magi, що означало
„мудрець”.
Від
Матвія 2:1-12 Коли
ж народився
Ісус у Віфлеєм
первосвящеників
і книжників
людськихЮдейськім,
за днів царя
Ірода, то ось
мудреці
прибули до
Єрусалиму зо
сходу. І
питали: „Де
народжений
Цар
Юдейський? Бо
на сході ми
бачили зорю
Його, і
прибули
поклонитись
Йому”. І, як зачув
це цар Ірод,
занепокоївся,
і з ним увесь
Єрусалим. І,
зібравши
всіх
первосвящеників
і книжників
людських, він
випитував у
них, де має
Христос
народитись?
Вони ж відказали
Йому: „У
Віфлеєм
іЮдейськім,
бо в пророка
написано так:
„І ти,
Віфлеєме,
земля Юдина,
не менший
нічим між
осадами
Юдиними, бо з
тебе
з’явиться
Вождь, ощ
буде Він
пасти народ
Мій
ізраїльський”.
Тоді Ірод
покликав
таємно отих
мудреців, і
докладно
випитував їх
про час, коли
з’явилась
зоря. І він
відіслав їх
до Віфлеєму,
говорячи: „ідіть,
і пильно
розвідайтеся
про Дитятко;
а як
знайдете,
сповістіть
мене, щоб я
міг піти й поклонитись
Йому”. Вони ж
царя вислухали
й відійшли. І
ось зоря, що
на сході вони
її бачили,
ішла перед
ними, аж
прийшла й стала
зверху, де
Дитятко було.
А побачивши
зорю, вони
надзвичайно
зраділи. І,
ввійшовши до дому,
знайшли там
Дитятко з
Марією, Його
матір’ю. І
вони впали
ницьма, і
вклонились
Йому. І,
відчинивши
скарбниці
свої, піднесли
Йому свої
дари: золото,
ладан та смирну.
А вві сні
остережні,
щоб не
вертатись до Ірода,
відійшли
вони іншим
шляхом до
своєї землі.
5. Різдвяна
ялинка
Традиція
прикрашати
сосну бере
свій початок
від культу
бога Аттея.
?Ким був
Аттей?
Язичницький
бог Аттей був
розіпнутий
на дереві. Ця
традиція
сходить до
культу стародавнього
духа дерев.
Сосну
зрубали і
прикрашали
золотом,
сріблом, а
також
емблемою смерті
і
відродження –
шестикінечною
зіркою, що
символізувала
його жертву,
на верхівці.
Греки
поклонялися
богу Адонісу,
який мав з
Аттеєм
багато схожого.
Сосна
символізувала
собою Аттея,
оскільки він
вважав її
священним
деревом.
Сосни вважалися
священними,
оскільки
залишалися зеленими
навіть
взимку, коли
всі дерева
скидали своє
листя.
Зображення
Аттея,
прикріплені
до гілок, пізніше
змінили
символи
сонця, а
потім зображення
ангелів.
Іграшки,
мішура і інші
ялинкові
прикраси
легко
співвідносяться
із зображенням
сонця, місяця
і зірок. На
Середньому
сході Аттей
був відомий
як Ваал, і був
чоловіком
Астарти, яку
ще називали
Істар або
Естар (пор.
англ. Easter, що
означає
Паска). Біблія
засуджує ці
традиції. В
Книзі
пророка
Єремії легко
вгадується опис
різдвяної
ялинки і
мовиться про
те, що ми не
повинні
слідувати
цій
поширеній
традиції.
Єремія
10:2-5
Так
говорить
Господь:
Не
навчайтесь
доріг цих
народів,
І
небесних
ознак не
лякайтесь, -
Бо
тільки
погані лякаються
їх!
Бо
устави
народів –
марнота вони,
Божок
бо – це дерево,
з лісу
вирубане,
І
це діло
майстра
сокирою!
Сріблом
та злотом
його
прикрашають,
цвяхами
та молотками
прикріплюють
їх, -
і
він не
захитається.
Вони
ж як опудало
на огірковім
городі, й безмовні,
І
конче їх
носять, бо не
ходять вони.
Не
бійтеся їх,
бо не вчинять
лихого, і
також учинити
добро – це не в
їхній силі!
6. Різдвяні
вогні і
свічки
Глави
держави
роздавали
покірливому
натовпу під
час
Сатурналії
воскові
свічки. Їх також
використовували,
щоб
вмилостивити
богів грому,
урагану і бурі,
а також проти
відьом і злих
духів. Для цього
свічки
запалювали і
прикріплювали
на священний
дуб.
7. Санта
Клаус
Санта
Клаус, в тому
вигляді,
якому ми
бачимо його
зараз, є
сучасним
продуктом
американської
комерціалізації.
Американці ж
запозичили цього
героя з
німецького і
голландського
фольклору.
Людина,
відома під
ім'ям Святого
Миколи, є Миколою
з Міри. Він
був
єпископом
Ліції в Малій
Азії і жив в
період з 345 по 352
рік.
Легенда
свідчить, що
він збирав свій
заробіток за
3 роки і робив
кулі із золота,
по одному із
зібраного за
рік, а потім
вкочував їх в
двори
бідняків.
Одного разу
одна з цих
куль
закотилася в
панчоху.
Звідси і пішла
традиція
витягувати
подарунки з
різдвяної
панчохи.
Три
золоті кулі
пізніше
стали
символом
торгівлі, а
згодом –
ломбардів.
Ось тому
Святий
Микола і
вважається
покровителем
торговців.
Прикладу
Миколи з Міри
роздавати
бідним послідували
французькі
черниці.
Подарунки
діставали 26
грудня з
коробок, в
які збирали
милостиню.
Тому перший
день після
Різдва
отримав
назву День різдвяних
подарунків.
В
Нідерландах
Санта Клаус
відомий як
Синтерклаас.
Синтерклаасом
звали
єпископа, який
носив з собою
книгу, в якій
були
записані добрі
справи і
гріхи, і
завжди ходив
в митрі. З ним завжди
була пастуша
палиця, і він
часто
об'їжджав
свої володіння
на білому коні
по
дахам
будинків. У
Синтерклааса
був слуга, якого
звали Чорний
Пітер. В
Нідерландах
діти співали
Синтерклаасу
пісні,
зібравшися біля
каміна.
Чорний Пітер
в цей час
слухав біля
димаря, чи правильні
пісні
співали діти,
і чи принесли
вони в дар
коневі
Синтерклааса
моркву і сіно.
Після цього
тут же біля
каміна діти
одержували
подарунки.
Синтерклаас
є святим
покровителем
Амстердама, а
також
моряків, які
відправляються
в плавання з
порту цього міста.
Ім'я
Синтерклаас
походить від
імені німецького
бога Воден
(від його
імені пішло
слово 'Wodenesday', що
означає День
Водена, а в
сучасній Англійській
позначає
день тижня –
середа (Wednesday).
Воден грав
величезну
роль в житті
народу, який
ми зараз називаємо
німцями, а
також серед
стародавніх
тевтонів і
Англійців.
Воден є
історичним
персонажем, а
в міфах він
постає перед
нами на
білому коні,
що летить по
повітрю в одязі,
що
розвивається.
У нього довга
біла борода,
а також
великий
капелюх, в
якому міститься
його
мудрість, а в
руках він
тримає книгу.
8. Ельфи
Санти
У
шотландців
існувало
святкування,
яке вони
називали
Святки. За
сім днів до
Різдва ельфам,
яких вони
називали
тролями,
дозволялося
покинути
свої
підземні
житла і
пожити трохи
на поверхні
землі. В
останній
день
святкування
люди заганяли
тролів назад
в їх підземні
житла. Це називалося
«полювання». Переслідування
повинне було
бути проведено
дуже вміло,
щоб
остаточно
позбутися тролів
на цій
території.
Тролів ще
називали «сірим
народом».
Звідси бере
свій початок
сучасний міф
про те, звідки
беруться
сірі
прибульці.
9.
Різдвяний
пиріг
Під
час
Сатурналії
проходило
свято, зване Святом
Дурнів. Воно
тривало з 25
грудня до 6
січня. На
ньому обирався
король, а
іноді і
королева. Їх
вибирали на
дванадцяту ніч
святкування
Різдва
(переддень
п'ятого січня).
Щоб вибрати
їх, кидався
жереб. Спочатку
в пиріг
запікалися
боби,
витягнувши
які ти ставав
королем і
королевою.
Іноді там запікалося
багато бобів,
але тільки
кольорові
означали, що
ти вибраний
королем або
королевою. В
Англії
людина
ставала
королем, якщо
вибирала біб,
а королевою –
якщо їй попадалася
горошина.
Пізніше боби
замінили монетами.
10.
Гостролист,
плющ і омела
Червоний
і зелений є
кольорами
язичницьких
культів.
Червоного і
зеленого
кольору ягоди
і листя в
різдвяних
прикрасах, а
також гостролист,
плющ і омела.
Плющ був
священною
рослиною
бога Аттея, а
його жерці
носили
татуювання з
його
зображенням.
Омела, що
росте на дубі,
була
священною
для друїдів і
ариан.
Джерелом
культу омели
було те, що ця
рослина дана
з небес,
оскільки
росте на
дереві і ніколи
не
торкається
землі.
11.
Поліно,
спалюване в
святвечір
В
святвечір
германці
спалювали
Поліно. До 1184
року це було
стародавньою
традицією.
Приходський
священик
міста Аглен в
Мюнстерленді
зафіксував в
своїх
записах: принесення
дерева для
запалювання
святкового
вогню в день
різдва
господа.
Запалення
вогнів з
свічок було
покликане допомогти
сонцю знов
засвітити.
12.
Сучасні
доповнення
до
різдвяного
міфу
Кріс Крінгл: ця
назва була
принесена
емігрантами
з Європи в
Сполучені
штати. Христа
Немовля вони
називали Christkindl, а від
цієї назви
вже було
створено
Кріс Крінгл.
Історії
жителя
Нью-Йорка:
Вашингтон
Ірвін описує
Санта Клауса
як ельфа,
який приносить
панчоху.
Олень:
Клемент
Кларк Мур в
своєму вірші Прихід
Святого
Миколи, що
пізніше
отримав
назву Ніч
перед
Різдвом,
згадує вісім
оленів, зі
всіма
атрибутами, властивими
богам грому і
блискавки,
таким як
Доннер і
Блітсен.
Обличчя
Санта Клауса:
В 1931 році
скандинав Хаддон
Сандблом
отримав
замовлення
від компанії
Кока Кола, і,
використовуючи
своє власне обличчя,
намалював
Санта Клауса,
який поставав
в такому
вигляді
найближчі 25
років.
В 1941
році з появою
пісні Жан
Обітри Рудольф,
червононосий
олень була
поставлена
остання
крапка.
Таким
чином, міфи і
зовнішність
персонажа,
відомого як
Санта Клаус є
нічим іншим,
як
результатом
3000 років
язичницького
ідолопоклонства
і
комерціалізації.
13. Що
мовиться в
Біблії про
час
народження Христа
Швидше
за все,
Христос
з'явився на
світ в час
Свята Кущів
(вересень/жовтень)
в період з 8 до 5
століття до
н.е. В Біблії
йдеться про
пастухів, які
вартували
отару свою (Лк
2:8). Це означає,
що ця подія
не могла
відбутися в
грудні,
оскільки в
цей час отар
в полях бути
не могло. Це
повинне було
відбутися
приблизно в
дев'ятому
місяці
місячного
календаря,
оскільки в
Біблії мовиться,
що в цій
частині
землі тоді
було холодно
і дощило (Езр
10:9).
25
грудня не є
днем
народження
Христа. Апостоли
і рання
Християнська
Церква
ніколи не святкували
народження
Христа. В
Біблії не указується
точна дата
Його
народження, а
також немає
вказівок до
того, щоб
святкувати
його.
14. Які
свята ми
насправді
повинні
святкувати?
Ніде
в Біблії не
мовиться, що
ми повинні
святкувати
Різдво. В той
же час,
Біблія
говорить нам
про щорічні
священні дні,
які ми повинні
шанувати. Ці
Священні Дні
в їх строгій
послідовності
є схемою
Божого плану
порятунку.
Ось
ці Священні
Дні:
·
Паска і
Свята
Опрісноків
·
П'ятидесятниця
·
Свято труб
·
День
Покаяння
·
Свято Кущів,
і
·
Останній
Великий День
Ці
Священні Дні
згадуються в
Левиті 23:1-44 і
Повторенні
закону 16:1-6.
q