Християнські церкви Бога

[ДБ25]

 

 

 

Закон Бога [ДБ25]

 

(Видання 1.0 20030828-20030828)

В цій статті коротко розглядається закон Бога і його дія в сучасному житті. Деяка інформація запозичена із статті Перша велика заповідь [252] опублікованої Християнськими Церквами Бога.

 

 

 

 

Christian Churches God

PO Box 369,  WODEN  ACT 2606,  AUSTRALIA

 

E-mail: secretary@ccg.org

 

 

 

(Усі права захищені ã 2003 Діан Фланаган, Ред. Вейд Кокс)

(tr. 2004)

 

 

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

 

Ця стаття є доступною в Інтернеті за адресою:


http://www.logon.org і http://www.ccg.org

 


Закон Бога [ДБ25]

 


Закон Бога виходить з самої Його суті. Закон існує для нашого благополуччя і для благополуччя нашої планети. Слідування цьому закону може принести нам лише користь. Чим більше наші сім'ї, міста, народи і вся планета слідуватимуть цьому Закону, тим більшого благополуччя вдасться досягти. За порушення Закону Бога слідує кара (Пс 55:19). Ми слідуємо Закону, оскільки свідомо хочемо цього. Таким чином, ми осягаємо саму суть Бога (2Пет 1:4). Оскільки Бог і Його Закон тотожні, за логікою речей якщо ми слідуємо цьому Закону, то стаємо все більш подібні Богу (1Ів 3:2). Закон – це Елоах (Езд 7:14). Як і Бог, що є вічним і незмінним, так і Його Закон існує завжди і ніколи не мінятиметься.

 

Єдиний Істинний Бог є любов (1Ів 4:8), відповідно Його Закон теж є проявом любові (Рим 13:10). Бог праведний, отже Його Закон теж праведний (Пс 119:172). Закон святий, добрий (Рим 7:12) і праведний (Пс 119:142). Все це означає, що Бог і Його Закон існували завжди.

 

Закон – досконалий (Пс 19:7), він є абсолютом, що все ж надає свободу вибору (Як 1:25, 2:12). Досконалий план Бога, що дає нам свободу, створений для встановлення ідеальних відносин як з Богом, так і один з одним. Проте для того, щоб слідувати цьому Закону, обов'язковою є присутність Святого Духу. Це стає очевидним, коли ми зміцнюємося в нашій вірі і виконанні цього Закону Бога.

 

Заповіді

Закон складається з двох Великих Заповідей. Вони складають основу всього Закону і свідоцтв всіх пророків, включаючи Ісуса Христа, які містяться в Біблії. Перша Велика Заповідь звучить так: Полюби Господа, Бога твого всім своїм серцем, всією душею, так сильно, як тільки можеш. Друга заповідь доповнює Першу: Полюби ближнього свого як самого себе.

 

По суті, вся інформація, яка міститься в Біблії протягом всієї історії людства, була спрямована на прагнення навчити людину покорятися Богу і любити свого ближнього. Ці дві Великі Заповіді послужили основою для виведення Десяти Заповідей. Вони є основою закону, проте, закон не зводиться лише до цих Десяти Заповідей. Перші чотири заповіді пов'язані з любов'ю до Бога. Ця любов повинна охоплювати серце, розум і душу. Решта шість заповідей пов'язана з проявом любові до свого ближнього. Ми повинні полюбити свого ближнього, як самого себе. Оскільки, якщо ми не любимо ближнього, якого в змозі побачити, як ми можемо любити Бога, який невидимий для нас (1Ів 4:20-21).

 

Наша задача полягає в тому, щоб стати якнайкращим осереддям для Живого Бога. Він – Бог живих, а не Бог мертвих (Мт 22:32).

 

Христос був элогимом, тобто обраним, або духовною істотою, який учив Адама і Єву закону Бога (Рим 5:12-14). Гріх увійшов до цього світу через Адама. Таким чином цей Закон діяв вже в саду Едему. Христос же був і тим Ангелом, який дав Закон Мойсею на горі Синай (2М 20:1,22; 5М 4:12,13; 5:22). Цей закон був написаний Єговою (2М 31:18; 32:16) на камені (2М 31:18). Мойсей же поклав ці скрижалі в ковчег (5М 10:5).

 

Закон встановлює норми моралі. В законі міститься знання про те, що добре, а що погано. Ми повинні дотримувати всі його положення без виключення (Як 2:10). І судити нас будуть по цьому ж закону (Як 2:12). Дотримання закону означає позбавлення від страху, відчуття вини або гріховності. Дотримувати цей закон не складає великих труднощів (5М 30:10-11).

 

Порушення закону - гріх

Із закону ж ми дізнаємося про те, що таке гріх (Рим 3:7, 20). Гріх є порушення закону (1Ів 3:4). Ми не повинні порушувати жодної заповіді (Мт 5:19). Хто дотримує весь закон і погрішить в чомусь одному, той стає винним у всьому (Як 2:10) Наприклад, якщо ми, дотримуючи всі заповіді, не шануємо Суботу і не вважаємо її священним днем, це означає, що ми переступаємо весь закон.

 

Докладніше про гріх можна дізнатись із статті Що є гріх [ДБ26].

 

Плотський або фізичний розум первісно ворожий Богу. Він не хоче покорятися закону Бога (Рим 8:7). Бог знав, що так воно і буде. Для цього Ним був створений досконалий задум, який повинен був повертати до Нього все, створене Ним.

 

Причиною нещасть і страждань, що переповнюють світ сьогодні, є зневага до Закону Божого. Людина завжди хоче поступати по власній волі. Людині її дії можуть здаватися правильними, проте кінець кінцем вони ведуть до смерті (Пр 16:25).

 

Недотримання законів Божих неминуче веде до покарання як однієї людини, так і групи людей. Бог поступає з народами так само, як Він поступає з сім'ями.

 

Поняття, пов'язані з милістю Божою

Діянням диявола може покласти край тільки Син Божий, Ісус Христос (1Ів 3:8). Тільки Христос здатний очистити нас від гріха (1Ів 1:7).

 

Оскільки розплатою або покаранням за гріх є смерть, Ісус Христос став даром Божим, який ніс людям надію на вічне життя (Рим 6:23). Милість Божа полягає в тому, що він визволяє або відводить людей і занепалих ангелів від смерті (Рим 5:12-21). Милість – це дар Божий. Нам належить жити по духу (Рим 8:4-6). Таким чином, ми маємо дотримуватися закону перш за все на духовному рівні. Проте милість Божа не є заміна закону, якщо ми дотримуємо його за допомогою Духу Святого.

 

Ми рятуємося не дотриманням закону, а милістю Божою. Без допомоги Духу Святого ми б не могли дотримувати закон. Ми дотримуємо його, оскільки хочемо любити і слухати Бога. Бог завжди бажав, щоб ми дотримували закон. Проте священики у всьому світі учили зовсім іншому і змінювали закони Божі і Його календар. Створення календаря, який йде врозріз з календарем Бога, а, відповідно, слідування іншій системі поклоніння є богохульством і порушенням Закону. Це – поклоніння помилковому Богу.

 

Закон – поняття духовне

Закон духовний (Рим 7:14). Христос звеличив або підніс закон на більш високий духовний рівень (Іс 42:21).

 

В дійсності Христос підняв встановлені канони, і тепер ми повинні дотримувати закон не тільки у фізичному розумінні, але і в духовному. Мойсей і інші пророки жили до Спасителя, і закон був написаний в серцях вибраних. Вибраними були ті, хто був хрещені і ті, кого судили духом закону (Як 2:12; Рим 2:27; 2Кор 3:6).

 

Церемоніальний закон або закон жертвопринесень

Церемоніальний закон був даний Єговою або Христом Мойсею, який його і записав (2М 24:3,4; 5М 31:9), на додаток до Десяти Заповідей. Він був записаний в книзі, після чого Мойсей віддав її синам Левіним, щоб ті поклали її поряд з ковчегом (5М 31:24-26). В ній йдеться про церемонії і ритуали. Там же описуються жертвопринесення, що очищають від гріху (див. Левит, розділи 1-2). Жертва Христа поклала край системі жертвопринесень (Єф 2:15; Кол 2:14). Згідно закону ніщо в світі не було достатньо досконалим для цього (Євр 7:19).

 

Після того, як Адам і Єва погрішили, вони були ознайомлені з цією системою жертвопринесень. Вона діяла з часів Адама і Єви аж до 30 року, коли Спаситель був убитий, ставши тим самим досконалою жертвою. Бог дав Юдеї 40 років для того, щоб вона покаялися і змінила свої погляди, проте вони не слухали Бога. В Єрусалимському Храмі жертвопринесення тривали до 70 року, коли він був зруйнований. В 71 році Веспасіан закрив останній храм, що залишився в Леонтополісе, який знаходився в Єгипті.

 

Христос став жертвою, що відповідала всім вимогам закону, отже в наші дні необхідність в жертвопринесеннях відпала. В Єрусалимі ця традиція буде відновлена, проте проводитися будуть лише уранішні жертвопринесення (Єз 46:13). Вони прийдуть на зміну полуденним жертвопринесенням, що згадуються в Числа 28:3-4. Кількість тварин, зерна і олії, що мали приноситься в жертву, також зміниться (Єз 46:1-15). Дещо з цієї системи залишатиметься незрозумілим аж до приходу Христа, коли Він повернеться на землю і встановить новий порядок на майбутню тисячу років.

 

Що було розіпнуто на хресті?

Сучасне християнство помилково учить, що із смертю Христа на хресті був розіпнутий і Закон Божий. Причина цього – в помилковому тлумаченні Послання до Колосян 2:14-15. Тут йдеться про ціну за нашу безгрішність перед законом. Це і було розіпнуто на хресті, а не сам Закон Божий. Коли Христос був розіпнутий, він спокутував гріхи людей від заходу до сходу, оскільки Він приніс в жертву за наші гріхи своє життя. Але, хоча Христос і заплатив своїм життям за гріхи людства, ми все ж таки повинні дотримувати Закон. Документ, який свідчить про відпущення гріхів називається індульгенція.

 

Людські традиції

Ми повинні дотримувати закон Божий, а не слідувати людським звичаям. Ми всі мали нагоду переконатися в тому, що з себе являють так звані людські закони. Можна прочитати, що говорить Ісус Христос про ці закони (Мт 15:2-6; Мк 7:3-13). В них немає світла, якщо вони суперечать закону і свідоцтвам Христовим (Іс 8:20). Неписаний закон фарисеїв став непосильною ношею для Юдеї. За часів святих Павла і Івана в Церкві панувало беззаконня (2Фес 2:7-10; 1Ів 2:3-5).

 

Ми повинні знати різницю між святим і нечестивим (3М 10:10; Єз 44:23).

 

В Об’явленні 22:18-19 йдеться про те, що ми не маємо права змінювати Закон Божий або спотворювати вірші Писання. Якщо ми наважимося внести зміни в Книгу Бога (Біблію), Бог позбавить нас права бути частиною дерева життя (Об 22:14). Деякі намагаються змінити або перекрутити слова Писання в спробі покінчити із Законом Божим. Але це в корені злочинно. Нам не слід слухати чоловіків або жінок, які говорять, що із Законом Христа покінчено.

 

Христос говорив, що легше небо і земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине (Лк 16:17). Небо і земля залишаються на своїх місцях дотепер. Отже, Закон Божий все ще в силі.

 

Бог повелівав нам шанувати Суботи, Молодика, а також щорічні Суботи і Свята. Помилкові переконання в необхідності святкувати Неділі, Різдво і Паску, так само як і віра в догмат триєдиного Бога – все це язичництво.

 

Закон повинен був читатися кожні сім років, в останній рік циклу в Свято Кущів, для того, щоб люди не забували положення закону, а також перебували в страху перед своїм Богом. Чергові «читання закону» повинні відбуватися в 2005, а потім в 2012, 2019, 2026, 2007 році, і далі в кожний сьомий рік наступного Ювілею.

 

Примирення з Отцем

Бог знає все (Іс 46:10; Пс 147:5; Мт 24:36). Він знає про те, як вчинять духовні істоти і про те, як діятиме людина. Це не означає, що Богу підконтрольний кожен наш рух. Це лише демонструє незвичайну мудрість і знання Бога. Бог знав про те, що Сатана, занепалі ангели, а пізніше і сама людина впадуть в гріх, і тому Ним було розроблено досконалий план порятунку ще до того, як Він почав створення світу.

 

Згідно Його задуму для того, щоб спокутувати вину грішника перед Богом, жертва мала приноситися кров'ю. Христос став досконалою прийнятою Богом жертвою (Євр 7:27-28; 9:12; 10:10-19; 1Пет 3:18). Він був прийнятий як жертва в свято Колихання Снопа (3М 23:9-14; Ів 20:17; дивіться також Керівництво по вивченню Біблії) в перший день тижня в рік розп'яття Христа. Оскільки життя Христа було безгрішним, він був в змозі привести все, створене Його Батьком, до їх Творця.

 

Христос зараз є нашим Первосвящеником (Мт 20:11-18; Пс 110:4). Христос заплатив за гріхи всіх, що живуть на землі, принісши себе в жертву, оскільки Сам був безгрішний (Євр 4:15; 1Ів 2:2). Навіть перед лицем смерті Він залишався покірним (Фил 2:8). Христос приніс людству порятунок, оскільки був слухняний перед Своїм Отцем. Дивися також статтю Хто є Ісус [ДБ2].

 

Зараз всім нам відкритий доступ до Бога Отця. Будучи дорослими, ми можемо хреститися і отримати таким чином сходження Святого Духу. Дивіться також статтю Що таке Святий Дух [ДБ3]. Перед хрещенням ми повинні покаятися у вчинених нами гріхах. Після того, як ми покаємося і змінимо свій спосіб життя, Бог повністю забуває і прощає нам наші гріхи. Також ми повинні сказати тим, кому заподіяли біль, що жалкуємо про це. Проте, слід намагатися знов не повторювати наших колишніх помилок.

 

Благословення за дотримання Закону Божого

Коли Христос знаходився на землі в людському вигляді, Він дотримував всі положення закону (Мт 5:18-19). Тіло Христове, Церква, також дотримує Закони Бога (Рим 2:13; Пс 119:1-3). Християнин, що дотримує закон, - поблагословлений (Як 1:25). Обернутий прагне дотримувати закон (Пс 119:1 і далі).

 

Для того, щоб мати нагоду увійти до Першого Воскресіння, нам необхідно дотримувати заповіді Бога і шанувати свідоцтво Ісуса Христа (Об 12:17; 14:12). В Об’явленні 22:14 мовиться, що «блаженні ті, що дотримують заповіді Його, щоб мати їм право на дерево життя і увійти до міста воротами». Пояснення до вірша 14 в Керівництві по вивченню Біблії говорить нам, що під дотриманням Його заповідей, в прямому значенні розуміється дотримання заповідей Божих. Святими вважаються ті, хто дотримую заповіді Божі, а також шанують свідоцтво Ісуса Христа (Об 12:17). Докладніше про заповіді можна прочитати в статті Десять заповідей [ДБ17].

 

Коли ми дотримуємо ці заповіді, Бог перебуває в нас (Ів 14:15; 15:10). Якщо ми хочемо отримати вічне життя, нам слід дотримувати заповіді Бога (Мт 19:17). Дотримуючи закони Бога, ми самі стаємо Праведними, Досконалими, Святими і Добрими подібно до Бога і Його єства (2Пет 1:4).

 

Бог ніколи не зміниться і не зникне (Мал 3:6; Як 1:17). Нехай же кожний з нас спробує щодня ставати все більш подібним до Бога, дотримуючи Його закони (Єф 4:23-25). Давайте отримувати насолоду від того, що дотримуємо Закона Елоаха (Пс 119:1 і далі), і станемо прикладом для решти людства.

q