Християнські
церкви Бога
[ДБ02]
Хто є
Ісус? [ДБ02]
(Видання 1.0 20020512-20020512)
В Біблії
мовиться, що
Ісус – син
Божий. Основні
напрямки
християнства
вважають, що
Ісус – ця
друга ланка
Святої
Трійці. Бог
Отець і Дух
Святий є
рештою
складових
Бога. Проте, в
Біблії
мовиться, що
існує тільки
один
Істинний Бог,
ми повинні
пам'ятати про
це і
поклоняться
цьому Богу
духа і
істини.
E-mail: secretary@ccg.org
(Всі
права
захищені ã 2002 Denise Sostaric and Wade Сох)
(Tr. 2004)
Ця
робота без
змін і
пропусків
може вільно копіюватися
і
розповсюджуватися.
Вказівка
імені і
адреси
видавця, а
також
збереження
знака
авторських
прав є
обов'язковими.
Поширювані
копії
безкоштовні.
Короткі
цитати можуть
включатися в
критичні
статті або
рецензії без
порушення
авторського
права.
Ця
робота є
доступною в
Інтернеті за
адресою:
http://www.logon.org
and http://www.ccg.org
Хто є
Ісус? [ДБ02]
Про
майбутнє
пришестя на
землю Ісуса
було відомо
задовго до Його
народження: «Тому
Господь Сам
дасть вам
знака: Ось
Діва в утробі
зачне, і Сина
породить, і
назвеш ім’я Йому:
Еммануїл» (Іс
7:14).
Благодаттю
Єдиного
Істинного
Бога Дух Святий
зійшов на
діву Марію і
зачала вона
немовля
Ісуса в чреві
своєму (Лк 1:26-35;
Мт 1:23). Чоловіком
Марії був
Йосип, але не
він був
батьком
Ісуса.
Про
цю радісну
звістку
говорив
пророк Ісаїя.
Ісаїя
9:6-7 Бо дитя
народилось
нам, даний
нам Син, і
влада на
раменах Його,
і кликнуть
ім’я Йому: Дивний
Порадник, Бог
Сильний,
Отець
вічності,
Князь Миру.
Без кінця
буде
множитися
панування та
мир на троні
Давида й у
царстві його,
щоб
поставити
міцно його й
щоб підперти
його
правосуддям
і правдою
відтепер й аж
навіки, -
ревність
Господа
Саваота це
зробить!
Майбутній
цар, про
якого
пророкував
Ісаїя, був
народжений
більше 2000
років тому в
хліву і лежав
в яслах. Про
Його
народження
була звістка
пастухам, як
про «
радість
велику, що
станеться
людям усім;
бо сьогодні в
Давидовім
місті
народився
для вас Спаситель,
Який є
Христос
Господь» (Лк 2:8-12).
Ісус
народився в
племені Юди,
одному з колін
народу
Ізраїльова, у
Віфлеємі
Юдейському в
дні царя
Ірода (Мт 2:1).
Ірод був з
роду Ісава, який
прийняв
іудаїзм ще
два століття
тому. А Ісав
був сином
Ісаака і
братом-близнюком
Якова (1М 26:21-27).
В
Біблії немає
точної дати
народження
Ісуса. І це
неспроста,
тому що нам
не потрібно святкувати
його
народження. З
цієї ж причини
ми не повинні
святкувати
свої Дні
народження
див. статтю Дні
народження [287]. Нам
велено берегти
пам'ять про
смерть Ісуса,
що ми і робимо
щороку під
час Пасхи. Це
буде
пояснено більш
повно в
статті
Священні дні Бога [ДБ22].
Багато
християн
святкують
народження
Ісуса 25
грудня. От
чому
більшість
людей відзначає
Різдво. Але,
як видно з
подальшої
статті,
язичницькі
звичаї і
традиції
святкування
Різдва не
мають нічого
спільного з
народженням
Христа (див.
статтю
Чому
ми не
святкуємо
Різдво [ДБ24]).
Син
Божий
Багато
хто вважає,
що Ісус є Бог.
Він дійсно є
Богом, але
Єдиний
Істинний Бог
– один (див.
також Ів 20:27-28).
Ісус – це
«Христос (що
означає той,
що
«Помазаний»),
Син Бога
Живого» (Мт 16:16).
Він також є і
Месією (Ів 1:41).
Елоах – це ім'я
Господа нашого,
Він є Богом
для Месії і
для нас. Ім'я,
дане Месії на
землі, - Ієшуа.
В
англійській
мові воно
звучить як
Джошуа.
Ісус –
це син Божий,
рівно як і
всі живі
істоти, що є
творіннями
Господніми.
Ісуса називають
«Сином Бога
Всевишнього»
(Мр 5:7). Проте,
Ісус є
Однороджений
Син Божий (Мт 3:17;
Ів 1:18; 1Ів 4:9).
Є
єдиний Бог –
Отець, а
також Господь
Ісус Христос,
Яким всі, і ми
Ним (1Кор 8:6). В Біблії
ясно
мовиться про
те, що
Істинний Бог
- єдиний, і що
Він послав
Ісуса Христа
зробити
справу, яку
Він доручив
Йому (Ів 17:3-4). Він
повинен був
стати нашим
Спасителем і
спокутувати
гріхи наші
(Мт 14:33; Ів 8:42; Еф 1:7;
Тит 2:14).
Шлях
до Отця
можливий
тільки через
Ісуса. Ми
можемо
пізнати
Єдиного
Істинного
Бога лише
через Його
сина Ісуса
Христа. Отже, ми
молимося
Отцю в ім'я Сина (Ів
14:12-14; 15-16). Ми
поклоняємося
не Христу, а
Його Отцю.
Перша заповідь
свідчить:
«хай не буде
тобі інших
богів передо
Мною» (2М 20:3). А
значить, ми
повинні поклонятися
лише Єдиному
Істинному
Богу.
В
якийсь
період часу,
ще до появи
духовних істот
і людства,
Бог Отець був
один. Це – Бог,
що має
безсмертя
(1Тим 6:16). Але з
Святого
Писання нам
відомо, що
Ісус Христос
все ж таки
помер. Це
означає, що
Він не був
Всевишнім. Не
Він голова
всьому, як
мовиться.
Христос
говорить нам,
що Він від
Бога вийшов і
прийшов (Ів 8:42).
Це означає,
що все
«виййшло» або
«прийшло» від
Бога Отця
(Рим 11:36). Син
створив все
силою Отця.
Створений по
Образу Отця
Свого, Ісус
теж може називатися
Богом. Ми
повинні
шанувати
Його, як і
Отця (Ів 5:22-23), але
не повинні
поклонятися
Йому як
Єдиному
Істинному
Богу. Отець
вищий за всіх
(Ів 10:29). Отець
вдихнув
життя в Сина
(Ів 5:26). Ісус
говорив, що
Він живе
Отцем Своїм
(Ів 6:570). Він
робив те, що велів
Отець, а не по
власному
бажанню.
Іншими
словами, Бог
Отець
створив Сина
(що став
Спасителем) і
інших
духовних
істот. Вони
були
створені
задовго до своєї
фізичної
появи.
Насправді,
вони існували
ще до появи
землі.
Йов
38:4-7 Де ти був,
коли землю
основував Я?
Розкажи, якщо
маєш знання!
Хто основи її
положив, чи
ти знаєш? Або
хто
розтягнув по
ній шнура? У
що підстави
її
позапущувані,
або хто поклав
камінь
наріжний її,
коли разом
співали всі
зорі поранні
та радісний
окрик
здіймали всі Божі
сини?
В
Святому
Писанні
також
мовиться, що
ніхто з тих,
що живуть не
може бачити
або чути Бога
Отця (Елоах)
(Ів 1:18; 5:37). Це не
може
відноситися
до Сина
Божого. Він
був сином
Бога
невидимого
(Кол 1:15), але
люди чули і
бачили Його.
Отже Син був
уособленням
Свого Отця у
всьому, що
Він говорив
або робив. За
часів
Старого
Заповіту
люди могли бачити
Бога і
говорити з
Ним. Але те, що
вони бачили,
не було
Єдиним
Істинним
Богом. Ангели
– це
посланники
Бога, і саме
вони
являлись
людям і
говорили з
ними. Адам бачив
Бога в Саду (1М
3:8-19). Аврам чув
Голос Божий і
говорив з Ним
(2М 12:7; 17:1-3). Мойсей
зустрічався
з ним на горі
(2М3:2-7). Ісус
Навин– в
Ієрихоні (Єг 5:13
до 6:2)
Всі
ці зустрічі
дійсно
відбувалися.
Вони дійсно
бачили
когось і чули
його голос. В
Біблії
описано ще
безліч
епізодів,
коли люди бачили
Бога і
говорили з
ним. Але це не
міг бути
Єдиний
Істинний Бог,
оскільки
ніхто ні голосу
Його ніколи
не чув, ні
обличчя Його
не бачив (Ів 5:37).
Коли Пилип
попросив Ісуса
показати
Отця, Христос
відповів:
«Хто бачив
мене, бачив і
Отця» (Ів 14:8-10)
Життя
Ісуса до Його
земного
народження
Тим,
кого бачили і
чули люди,
міг бути
тільки
Христос. У
Старому
Заповіті Він
названий
Єговою (див.
статтю Ангел
Єгова [024]).
В Біблії
мовиться, що
Христос як
духовна істота
існував ще до
створення
світу (Ів 6:38; 8:23,58; Фил
2:5-7).
Від
Івана 17:5 І
тепер
прослав,
Отче, Мене
Сам у Себе
тією славою,
яку в Тобі Я
мав, поки
світ не постав
Іван-Хреститель
ясно
говорить про
те, що йому
був Христос
(Ів 1:15-18). Але
Біблія
указує на те, що
Іван був на
шість
місяців
старший за
Христа.
Звідси
витікає, що
якби Христос
на той час ще
не існував,
Він не міг би
являтися Іоанну.
Протягом
свого існування,
що
передувало
фізичному
народженню
на землі,
Христос був Елогімом
(elohim або theoi). Елогім в
староєврейському
вживається в
множині і
може
перекладатися
як «бог» або
«боги» і позначати
всіх синів
Божих або
навіть
деяких людей.
В ті часи
люди ясно усвідомлювали
різницю між
Богом (Елоах)
і Елогімом,
який міг
являтися і
розмовляти з
ними.
В
Новому
Заповіті
словами
самого
Христа розказується
про Його
існування до
того, як Він
став людиною
на ім'я Ісус.
Дослівно Він сказав:
«перш, ніж був
Авраам, -Я є» (Ів 8:58).
Це означає,
що Він
існував ще до
народження
Аврама. Отже,
Він був
Богом, Він
був Ангелом
або
посланцем
Єдиного
Істинного
Бога, який
міг
розмовляти
зі Всевишнім
(див. статтю Ангели
– це
посланники
[ДБ28]). Потім
він став
людиною. Дивися
також статтю Життя
Ісуса Христа
до Його
земного народження [243]).
Для
чого Ісус
прийшов на
землю?
Ісус
прийшов на
землю для
того, щоб той,
хто вірить в
Нього
отримав
життя вічне
(Ів 3:16). Ісус
добровільно
приніс себе в
жертву, щоб
Його діти (і,
відповідно,
діти Бога)
змогли
отримати
життя вічне.
Адам теж міг
зробити це,
але став
грішним.
Через це падіння
людство було
відлучено
від єдиного
Істинного
Бога. Гріх
віддалив нас
від Бога.
Зараз, будучи
вже зрілими,
ми можемо
покаятися і
хреститися,
щоб Дух
Святий зійшов
на нас. Ісус
прийшов на
землю, щоб
віддати своє
життя (тобто,
померти) за
те, щоб ми
могли мати
життя вічне з
Ним і Отцем.
Своєю смертю
Він
спокутував
гріхи
людства, щоб
люди знов
змогли
повернутися
до Бога через
Дух Святій.
Всі
ми смертні,
але у всіх нас
є можливість
отримати
життя вічне.
Ми не можемо
вічно
існувати в
своїй
фізичній оболонці,
оскільки
наше в ній
перебування
тимчасове.
Всі мертві,
почувши
голос Божий,
оживуть (Ів 5:25-26).
За задумом
Єдиного
Істинного Бога
для людства
існує велике
призначення
(1Кор 2:1-16). Про це
призначення
ми дізнаємося
після
хрещення.
Дні
Ісуса на
землі
Багато
хто з людей
закликав не
слухати Ісуса
і говорив, що
Він демона
має і
несамовитий
(Ів 10:20). Простим
людям
подобалося
слухати Його,
тоді як
священики і
фарисеї
хотіли Його
смерті. Але
Він володів
владою у
вченні
Своєму (Лк 19:47-48). І
весь народ
дивувався
Його вченню
(Мт 7:28-29).
Ісус
говорив
алегорично,
Він
розказував притчі,
що мали
прихований
сенс. Багато
людей не
розуміли
істинного
значення цих
історій, Ісус
же відкривав
його
(значення)
лише своїм
учням (Мр 4:34). Як
і звичайні
люди, Ісус
пив вино і їв
їжу. Але
деякі
говорили, що
Він їв і пив дуже
багато. Вони
називали
Його
ненажерою і
п'яницею (Мт 11:19),
виправдовуючи
таким чином свої
власні вади.
В розділі
4 Євангелія
від Матвія
сатана
спокушає
Ісуса,
пропонуючи
Йому
царювання
над світом. «
Це все Тобі
дам, якщо
впадеш і мені
ти поклонишся
» (Мт 4:9). Сатана
хотів, щоб
Ісус визнав
його
всевишнім і
царем світу.
Ісус знав, що
це є
порушенням
першої заповіді,
і відповів:
«Господові
Богові
своєму вклоняйся
і служи
Одному Йому ».
І диявол залишив
Його. (Мт 4:10-11).
Ми не
повинні
слухати тих,
хто
стверджує, що
Ісус прийшов
на землю, щоб
порушити
закон Божий
(Мт 5:17-19). Будучи
Христом або
Месією (що
означає
«Помазаний»),
Він повинен
був
слідувати Священному
закону (Євр 1:1-18).
Ми і зараз
повинні слідувати
Божим
законам
(Десяти
Заповідям), які
існували
завжди: від
появи Духу
Святого і
перших людей
в Саду Едему.
Чудеса,
зроблені
Ісусом
В дні
перебування
на землі Ісус
зробив
безліч чудес
за допомогою
Духа Святого. Ось
лише деякі з
них. Знайдіть
в Писанні і
прочитайте
про них.
Він
зціляв
хворих (Мт 4:23-24).
Він
перетворював
воду на вино
(Ів 2:1-10).
Він ходив
по воді (Мт 14:22-33).
Він
приборкав
бурю (Мр 4:35-41).
Він
пробачив
гріхи і
зцілив
розслабленого
(Лк 5:17-26).
Він
воскресив
Лазаря (Ів 11:38-44).
Він
вигнав
демонів (Мр 5:1-16).
Він
нагодував
п'ятсот
чоловік
п'ятьма хлібами
і двома
рибами (Лк 5:17-26).
Смерть
Ісуса
Про
народження
Ісуса рівно як
і про те, що
Він буде
засуджений
до смерті і
воскресне на
третій день
було відомо
давно (Мт 16:21).
Після цього
Він
вознесеться
(Ів 14:2,3).
Смерть
(розп'яття)
Христа так
само як і
Його воскресіння
– це
визначальні
моменти в історії
людства. Але
багато
релігій
зараз
трактують їх
невірно.
Однією з
помилок є те,
що Він був
розіпнутий
на хресті.
Насправді
Грецьке
слово stauros
означає
кіл або
стовп, на
який цвяхами
прибивали
злочинців. Це
означає, що
насправді, Ісус
помер на
стовпі, а не
на хресті.
Більш докладне
пояснення
дивися в
статті Хрест
– його
походження і
символізм [039]. Месію
називають
Агнцем Божим.
Від
Івана 1:29-30
Наступного
дня Іван
бачить Ісуса,
що до нього
йде, та й каже:
„Оце Агнець
Божий, що на
Себе гріх
світу бере!
Це Той, що про
Нього казав
я: за мною іде
Муж, що
передо мною
Він був, бо
був перше ніж
я”».
Оскільки
Ісус був
Агнцем Божим,
Його смерть
повинна була
наступити в
певний час. В
іншому
випадку, це
була б рядова
смерть
звичайної
людини. З
праць
історика
*Иосипа ми
знаємо, що
пасхальні
агнці
повинні були
бути
заколені з дев'ятої
до
одинадцятої
години (з 3 до 5
години дня)
чотирнадцятого
дня п'ятого
місяця Божого
Календаря.
Цей місяць
мав назву
Авів або
Нісан. Агнці
повинні були
бути
приготовані
і з'їдені до
вечора
п'ятнадцятого
дня. Проте,
тільки
перший
агнець,
заколений в 3 години,
приносився
до
верховного
священика
для
пасхального
жертвопринесення.
Для більш
детального
пояснення
дивися статтю
Смерть
Агнця [242].
(* Йосип: Війни
євреїв, Кн. VI, IX, 3).
Насправді,
Ісус помер в 14 день
першого
місяця по
Божому
календарю. Він
помер в 3
години в
середу в 30
році н.е. Це
відбулося в
час
правління
Цезаря
Тіберія. Різні
релігійні
течії
дотепер не
прийшли до згоди
щодо точного
року і дня
смерті Ісуса.
Це складно
для тих, хто
тільки
стверджується
в своїй вірі.
На цьому
етапі це знати
ще не
обов'язково.
Те, що дійсно
важливо – це те,
що Ісус
повинен був
померти в
точно певний
день по
Божому
Календарю,
інакше Він би
не був
Христом (див.
статтю Священний
Календар
Бога [ДБ20])
Для
більш детального
пояснення
цього
питання ви
можете звернутися
до статті Час
Розп'яття і
Воскресіння
[159].
Багато
людей
вважають, що
Ісус помер в
п'ятницю і
воскреснув з
мертвих в
неділю. Але
те, в що вони
вірять,
неможливо
якщо ми
уважніше
почитаємо
Біблію. Як і
Іона,
знаходився в
чреві кита
три дні і три
ночі, так і
Ісус повинен
був
знаходитися
в серці землі
три дні і три
ночі (Мт 12:39-41).
Твердження про
те, що Ісус
помер в
п'ятницю, а
воскреснув в
неділю є
помилковим
виходячи з
простого математичного
розрахунку. Вказаний
період
триває лише
дві ночі
(майже) і один
день.
Ісус
помер в
середу, а
воскрес з
мертвих на заході
сонця в
суботу. Це
було часом
настання
неділі, яка
була першим
днем тижня.
Запам'ятайте,
що по Божому
календарю
дні починалися
і
закінчувалися
на заході
сонця, а не
опівночі, як
це відбувається
по сучасних
календарях
майже у
всьому світі.
Отже, давайте
порахуємо
кількість днів
і ночей. Ніч
середи була
першою ніччю,
за якою
слідував
четвер –
перший день.
Потім була
ніч четверга,
що була
другою ніччю,
за якою
слідувала
п'ятниця –
другий день.
Ніч п'ятниці
була третьою
ніччю, а за
нею слідувала
субота,
третій день,
що
закінчувався
на заході
сонця або з
настанням
темноти. В сумі
це складає ті
самі три дні
і три ночі, про
які мовиться
в Біблії.
Учні
вірили, що
Ісус був
Месією і
спадкоємцем
коліна Давидова
з племені
Юдеїв. Але
вони вважали,
що вони
зможуть
узяти Його і
поставити
своїм царем,
позбавивши
себе від
панування Римлян
(Ів 6:15; Лк 23:2). Його
смерть стала
для них гірким
розчаруванням
(Лк 24:21).
Його
вороги
хотіли Його
смерті,
оскільки Він
називав Себе
царем. Коли
Його підвели
до Пілата, і
той запитав,
чи є це
правдою, Ісус
відповів
«Царство Моє
не від миру
сього.....» (Ів 18:36).
Пілат
запитав:
«отже, Ти Цар?»,
на що Ісус
відповів: «я
на те народився
і на те
прийшов в
світ.» (Ів 18:37).
Євреї
не вірили, що
Ісус був
Месією,
присланим
Богом Отцем.
Вони чекали,
що Месія
стане їх
земним царем.
Представники
Римської верхівки
стьобали
батогами і
били Його.
Пілат
прислухався
до побажання
натовпу, який
вимагав
смерті Ісуса.
Він повинен
був померти
поволі і
болісно. Це
називалося
смертю через
розп'яття і
подібне
покарання
використовувалося
у Греків і
Римлян для
найзапекліших
злочинців.
Смерть Сина
Божого повинна
була бути
болісною і
жахливою.
Ісус знав
як і коли Він
помре, але
все ж таки з
готовністю
йшов на це.
Він
намагався
розказати
про це учням,
але вони не
розуміли
Його.
Від
Луки 9:20-22 А Він
запитав їх: „А
ви за кого
Мене маєте?”
Петро ж
відповів та
сказав: „За
Христа
Божого!” Він
же їм
заказав, і
звелів не
казати
нікому про
це. І сказав
Він: „Синові
Людському
треба багато
страждати, і
Його
відцураються
старші, і
первосвященики,
і книжники, і
буде Він
убитий, - але
третього дня
Він
воскресне!”
Дивися
також Від
Луки 18:31-34.
Воскресіння
Ісуса (Ісус
повстав з
мертвих)
Нам
відомо про
те, що Ісус
воскреснув з
мертвих.
З
Першого
послання до
Коринтян15:3-8 і
Дій 1:2-3 ми дізнаємося,
що після
воскресіння
Ісус вознісся.
Він був
первістком з
померлих (1
Кор 15:20,23). Він
повинен був
вознестися
до Бога Отця,
Вищого Судді
(Мт 20:11-18). Ця подія
зараз святкується
в Пасхальне
воскресіння
як день Піднесення
Снопа (див. 3М 23:9-14).
Отже,
через
вказані вище
причини,
Воскресіння
Ісуса не
могло
відбутися в
неділю вранці.
Проте,
більшість
людей і зараз
вважає, що
Ісус воскрес
в неділю і
відзначають
язичницьке
свято Пасху.
Традиція
святкувати Пасху
прийшла в
церкву через
деякий час після
Вознесення
Христа. З
Біблії нам
відомо, що
Христос
повстав з
мертвих в
суботу вночі
і лише в
недільний
ранок
вознісся.
Від
Івана 20:1 А дня
першого в
тижні, рано
вранці, як ще темно
було, прийшла
Марія
Магдалина до
гробу, та й
бачить, що
камінь від
гробу
відвалений.
Царство
Боже
Ісус
прийшов в
світ, щоб
стати царем в
Царстві, яке
повинен був
створити Бог
Отець. Його
царство не повинне
було мати
нічого
спільного із
лукавим
часом (Гал 1:4).
Господь
дасть Йому
престол
Давида, і
царюватиме
Він над домом
Якова (Ізраїлем)
навіки, і
Царству Його
не буде кінця
(Лк 1:32). І була
дана Йому
всяка влада
на небі і на
землі після того,
як Він
повстав з
мертвих по
волі Бога
Отця (Мт 28:18). Зараз
Він сидить
праворуч від
Бога Отця і є
Царем і
Богом.
Ісус
багато в чому
нагадує
смертних, але
багато в чому
відрізняється
від нас. Він
був більше,
ніж звичайна
людина. Його
спокушали, але
він не погрішив
(Євр 4:15). Він
помер, але
воскреснув,
Він і зараз
живий і
виконує Свою
місію. Ісус –
глава церкви.
Він повинен
приводити в
лоно церкви
людей,
направлених
до Нього
Богом. У свою чергу,
ми теж
повинні
виконувати
свою місію,
дбаючи один
про один і
про тих
людей, яких
приводить до
нас Христос.
Ми
знаємо, що
Ісус шанував
Суботу і
Свята, та
само як і
Його учні
після його
смерті. Ісус
і Його учні
дотримували
всіх Законів
Божих, і ми, у
свою чергу,
повинні
чинити так
само.
Ісус був
визначною
особою, але
Його
життєвий
шлях на землі
був короткий.
Він помер у
віці 33 років,
але до цього
часу Він багато
що встиг.
Блага
звістка
полягає в
тому, що Ісус,
Месія, знов
прийде на
землю, щоб
правити
народами, які
забули
Єдиного
Істинного
Бога. Вони не
дотримуються
Його Законів
і
вклоняються
брехливим
богам. Всіх
їх чекає покаранная.
Ми,
християни,
повинні
робити все,
що в наших
силах, щоб
жити так, як
жив Ісус.
Якщо ми чинитимемо
так, ми
можемо бути
упевнені, що
будемо
бажані для
Бога і
зможемо
потрапити в Царство
Боже.
q